Ексклюзив Навчання в умовах COVID-19: які проблеми несе новий навчальний рік в Україні

Наскільки ефективно влада підготувалася до нового навчального року, який почався сьогодні, 1 вересня? І взагалі — чи готова до нього Україна? Що ще доведеться робити "з коліс"? Відповіді видання "Коментарі" шукало разом з експертами.

"Уже збирають гроші на додаткові меблі для вулиці"

Експерт Українського інституту політики (УІП) Єва Антоненко впевнена: найважливішим питанням того, як буде проходити навчання цієї осені, є поєднання навчального процесу та карантину.

"Так, тепер, на відміну від весни, не буде масового переходу на віддалене навчання. Очікується, що "віддаленка" буде вводитися тільки в "червоних" зонах, — зазначає Єва Антоненко. — При цьому, витрати батьків можуть підвищитися: враховуючи рекомендацію не тільки закріплювати за класами окремі кабінети, а й за можливості в теплий період проводити навчання на відкритому повітрі, в окремих навчальних закладах вже збирають гроші на додаткові меблі для вулиці в розмірі 2 тис. грн з батьків".

Те ж, зазначає експерт УІП, стосується і забезпечення дітей засобами індивідуального захисту (масками, антисептиками та т.д.).

"Не дивлячись на те, що їх закупівля лягає на плечі органів місцевого самоврядування та засновників шкіл, висока ймовірність, що місцевих бюджетів вистачить на такі витрати тільки у великих містах, — каже Єва Антоненко. — А в регіонах може додатися ще одна неофіційна стаття витрат для батьків".

Дивною, за її словами, є і норма, при якій температурний скринінг буде проводитися тільки вчителям, а дітей будуть лише опитувати про самопочуття. Це, вважає експерт, не допоможе своєчасно виявити всіх можливих хворих. А тому — є ймовірність випадків захворювання на коронавірус у школах.

"Головним політичним втручанням в роботу навчальних закладів з 1 вересня 2020 року буде перехід всіх російськомовних шкіл на українську мову навчання, — продовжує Єва Антоненко. — Це робиться в рамках реалізації норм освітнього закону, розкритикованого міжнародними організаціями за порушення прав мовних меншин. Аналогічне введення торкнеться і мов країн ЄС, але вже з 1 вересня 2023 року. Єдиний предмет, який зможуть вивчати школярі рідною мовою — рідна мова. Чи вистачить при цьому всім учням підручників українською мовою — дізнаємося в найближчі тижні".

В реалізації права на навчання рідною мовою влада пішла на часткові поступки тільки угорцям, нагадує експерт УІП. І зроблено це, на думку Єви Антоненко, виключно тому, що Угорщина блокує співробітництво України з НАТО.

"А ось права російськомовного населення навчатися рідною мовою, швидше за все, продовжать порушуватися, — зазначає експерт. — Як через відсутність активних протестів відповідної частини населення, так і через можливу контрактивність націоналістів".

"Сфера освіти випала з пріоритетів влади"

Ситуація з підготовки України до нового навчального року в умовах пандемії коронавірусу — критична. Більш того — вона, ця сама підготовка, — провалена. Хоча часу на це було більш ніж достатньо. Так вважає кандидат економічних наук Олександр Вовченко.

"З невідомих причин сфера освіти випала з пріоритетів влади, — говорить він. — На державному рівні не було здійснено системного і комплексного аудиту потреб шкіл, не відшліфовано алгоритмів дій. Правила діяльності шкіл кожен раз змінювалися, оновлені з'явилися лише за десять днів до початку нового навчального року. Все це, звичайно, тримало в напрузі як школярів з батьками, так і педагогів".

За словами експерта, є два наочних приклади зміщення освітньої сфери на задній план.

"По-перше, у нас досі не призначений повноцінний міністр, який би ніс всю політичну відповідальність за сферу, — зазначає Олександр Вовченко. — По-друге: дивимося на витрати Фонду боротьби з COVID-19, вибираємо "освіта" — бачимо тільки пункт про повернення коштів за пробне ЗНО".

Слабке місце більшості будівель навчальних закладів — це вентиляція, а в умовах пандемії — тим більше — підкреслює експерт. І за літній період цим питанням слід було б ефективно зайнятися. Але цього не сталося.

"Поки немає чіткого розуміння, як насправді (а не на словах чиновників) буде забезпечення антисептиками та іншими засобами захисту в школах, — продовжує Олександр Вовченко. — Чи будуть ці кошти взагалі через дві-три тижні? Або знову вся відповідальність ляже на плечі батьків і вчителів?"

Експерт упевнений: ми повинні розуміти всю серйозність питання. Адже навчальні заклади — це настільки глобальна мережа, що якщо санітарно-епідеміологічний механізм не працюватиме так, як треба, через два-три тижні усі регіони України можуть виявитися в "червоній зоні".

"А це означає — знову дистанційне навчання, — каже Олександр Вовченко. — Чи готові ми до нього? Навіть в Києві не у всіх дітей є технічні можливості для цього. А що вже говорити про маленькі міста і села, де взагалі немає доступного інтернету".

У новий навчальний рік ми вступаємо з безліччю питань, відповіді на які відсутні, підкреслює експерт.

"Освітня сфера потребує державної підтримки, як ніколи. Суспільство очікує від влади правильних і ефективних рішень в цьому напрямку. Ситуація — тривожна", — резюмує Олександр Вовченко.

"Навчальний рік стане справжнім тестом для дирекції та педагогічного колективу"

Викладач в Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова, кандидат політичних наук Дмитро Гаврилюк вважає, що про ефективність підготовки освітніх установ до навчального процесу українською владою ми зможемо судити після першого місяця навчання.

"Держава розробила чимало нормативних приписів, але в виборі формату навчання надала автономію самим навчальним закладам, — зазначає експерт. — Тому цей навчальний рік стане справжнім тестом для дирекції та педагогічного колективу — наскільки вони адаптивні до можливих епідеміологічних змін. А саме — чи мають умовний план Б, я вже не кажу про план В".

На думку Юрія Гаврилюка, важливо, щоб уряд на рівні профільного міністерства продемонстрував справну систему моніторингу рівня безпечної організації навчального процесу в освітніх установах.

"На цей момент мені як батькові дитини не зовсім зрозуміла така система, — зізнався експерт. — Хто і як часто перевіряє? Яка доля навчального закладу, якщо за результатами моніторингу там виявлено недотримання умов навчання під час адаптивного карантину?"

Багато в чому навчальний процес буде залежати й від поведінки тих, хто вчиться, їх батьків, підкреслює Юрій Гаврилюк.

"Адже користування антисептиками, соціальна дистанція, носіння маски в громадських місцях — це не примхи дорослих, — зазначає він. — Важливо, щоб і батьки демонстрували належний приклад. І релігійні або політичні інтереси, мова — тут не повинні перешкодити".

Раніше повідомлялося, на кого з 1 вересня чекає дистанційна школа: в Міносвіти назвали "щасливчиків".