“Чому не державною”: як відповідають в МОН на цькування у школах через мовне питання

Повномасштабна війна Росії проти України змішала україномовних та російськомовних українців. На початку війни російськомовні намагалися опанувати українську, однак з часом діти та молодь почали повертатися до російської. 

Українська мова. Фото портал "Коментарі"

Мовне питання, яке в Україні завжди було непростим, особливо загострилося в західних областях. Так, приміром, у Львові містяни скаржаться, що місто заполонила російська мова. Були навіть повідомлення, що учні-ВПО нібито не можуть відвідувати школу через цькування, тож обирають дистанційку. 

Портал “Коментарі” звернувся до Міністерства науки та освіти України, щоб з’ясувати ситуацію. 

Офіційно — все стабільно

У Міністерстві на офіційний запит порталу відповіли, що у період 2022 – 2026 років до МОН не надходило звернень, які б стосувалися цькування через використання української або російської мови у закладах загальної середньої освіти.

Зазначили, що станом на 1 квітня 2026 року: 

- 320 533 українських дітей перебувають за кордоном і здобувають освіту згідно з обраною формою навчання (дистанційною, сімейною, екстернатною) або опановують українознавчий компонент у дистанційних класах, 

- 241 095 учнів — внутрішньо переміщених осіб, що навчаються в закладах загальної середньої освіти в Україні.

Відповідь МОН на можливий булінг в школах

У Міністерстві запевнили, що приділяють велику увагу питанню запобігання та протидії булінгу, зокрема і цькуванню через мовне питання, у закладах освіти.

Зазначають, що відповідний механізм реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, а також булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, права та обов’язки учасників освітнього процесу визначений Порядком реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженим наказом МОН від 28 грудня 2019 року № 1646. Документ зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 року за № 111/34394.

Ті, хто знає про випадки булінгу, чи став жертвою цькування, може повідомити про це (відкрито чи анонімно) через Антибулінговий розділ АІКОМ у державній електронній системі управління освітою.

Також, за даними Міністерства, в закладах освіти розміщено корисні матеріали в рамках боротьби з булінгом. При сприянні МОН також створено освітні серіали “Школа без цькувань. Учителю”, “Школа без цькувань. Батькам”, які, як зазначили в Міністерстві, покликані дати цілісне розуміння явища цькування та запропонувати підходи для протидії булінгу.

Нагадаємо: портал “Коментарі” писав, що, за даними Центру протидії дезінформації, частка української молоді, яка не підтримує повну заборону російського контенту, зросла з 8% до 18%.