Нова модель штучного інтелекту від OpenAI, o1, набрала ідеальний результат в екзамені з математики в Голландії. Це і власне новий світ в якому живуть поточні і майбутні випускники. Дослідники надали задачі з екзамену Математика Б, який випускники середніх шкіл Голландії здають для вступу в університет, моделі о1 preview (ще навіть не повній моделі). Модель вирішила за 10 хвилин всі задачі, всі правильно, набрала 76 балів з 76. Для порівняння тільки 24 студента з 16,414, які здавали цей екзамен, так само набрали ідеальний бал. Тобто 0,00146 від загальної кількості студентів. І модель, доступна вже зараз всім, набрала такий бал. Як зміниться освіта наших дітей після впровадження штучного інтелекту? Видання "Коментарі" з цим питанням звернулося до експертів.
Вплив штучного інтелекту на молодь
Технічний прогрес не спинити, але потрібен певний договір
Політичний експерт Світлана Кушнір так прокоментувала ситуацію:
"Ми дивимося на розвиток ШІ (штучного інтелекту – ред.) з певним острахом: технологія надто сира, щоб її вже запроваджувати у освітніх програмах. Тим паче, що головна мета будь-якої освіти – навчитися мислити логічно, раціонально і на стику різних дисциплін створювати рішення".
Експерт наголошує, що в учнів з ШІ завжди буде спокуса не думати самим, а звернутися по рішення до машини. Вже зараз Сірі, Гугл-асистент в якійсь мірі заміняють дітям власноруч виконану домашню роботу.
"Звичайно, технічний прогрес не спинити, але потрібен певний договір, аби власники ШІ заклали в "голову" певні обмеження і "восстание машин" повинно залишитися лише у фільмах. Тому на 79-тій сесії Генасамблеї ООН було прийнято Глобальну Цифрову Угоду. Світ вже готується до Протоколів для ШІ, як обов'язково введених. Але, доки тест Алена Тьюринга не пройдено ШI, доки люди продовжують креативити, придумувати і фантазувати, то штучний інтелект не догма. Згадаємо, що той же Ейнштейн ледве вчився у школі і навряд чи склав би тест ЗНО, але, все ж, мав думку і описав Теорію ймовірності. На таке ШІ не здатен. Поки що", – підсумувала Світлана Кушнір.
Штучний інтелект здатний придушити наш рівень навіть найближчого розвитку
Засновник Соціально-психологічного центру "Розвиток", психолог-консультант у низці телепроектів Олена Рихальська говорить, що як психолог вона має негативне відношення до впровадження штучного інтелекту, адже у нас і так за останні десятиліття спілкування з гаджетами посилило негативний вплив на психіку людини, особливо, якщо йдеться про людину, психіка якої лише формується.
"Психічні якості та процеси, з якими народжена психіка людини, не змінилися. І для розвитку того ж інтелекту школярам будь-якої групи, чи то перші класи чи юнацький період, необхідно все-таки розвивати мислення, пам'ять, уяву. Тобто всі ці властивості, які потім вони візьмуть у доросле життя. Необхідно розуміти, що штучний інтелект все одно буде сильнішим. І ми зараз запровадженням таких правил можемо створити лише деструктивне конкурування, яке лише знизить самооцінку школярів. Тому що з ним боротися неможливо", – наголосила експерт.
Олена Рихальська зазначила, що єдиний плюс, який вона бачить від впровадження штучного інтелекту, то він може полягати в тому, що школярі, студенти намагатимуться ставати ще кращими, конкуренція зі штучним інтелектом може сприяти прагненню розвиватися.
"Але загалом від штучного інтелекту, я, як психолог, нічого, крім негативу, не бачу. Є небезпека, що ми через якийсь час отримаємо дорослих людей, які: а) будуть залежні від цього інтелекту; б) у них буде занижена самооцінка, тому що людина навіть зі своїм ідеальним мозком неконкурентоспроможна з ШІ. Знову ж таки, якщо ми маємо штучний інтелект і можна все зробити набагато простіше, то у людей не розвивається функція мислення, ми не розмірковуємо, не аналізуємо. У результаті все це призводить до відсутності логічного мислення, аналізу причинно-наслідкових зв'язків. Тобто всіх тих психічних властивостей, які були у наших великих учених, які без ШІ досягли дуже високих результатів", – зазначила Олена Рихальська.
Експерт звернула увагу на негативну тенденцію із збільшенням у суспільстві таких захворювань, як невроз, психічні розлади.
"Як приклад, можна взяти найрозвиненішу за технологіями країну Японію. Чому ж у цій країні найвищий рівень самогубств? У Японії все легко та технології багато що продумали за людей. Але, як наслідок, японське суспільство зараз штучно збудоване, адже за людину все продумано наперед. Сама вона нічого не вирішує. Емоції та почуття відходять на другий план. Висновок із цього всього такий – штучний інтелект здатний придушити наш рівень навіть найближчого розвитку та нашу емоційну сферу", – підсумувала експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - штучний інтелект та світова економіка: основні тенденції 2024 року.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.