Рубрики
МЕНЮ
Кречмаровская Наталия
Історія з освітою голови Національного банку України Андрія Пишного може мати правові наслідки та може поставити під сумнів відповідність чинного керівника НБУ вимогам законодавства.

Андрій Пишний. Фото з відкритих джерел
Це випливає з матеріалів судових рішень та кримінальних проваджень минулих років, опублікованих у розслідуванні видання “Уніан”.
Так, згідно з офіційною біографією, як пише видання, Андрій Пишний у 2005 році закінчив Українську академію банківської справи НБУ за спеціальністю “банківська справа”. Водночас, за даними журналістів, у судових матеріалах та документах досудового слідства йдеться про те, що підставою для зарахування його одразу на четвертий курс навчального закладу стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.
Водночас, як пише ЗМІ, у 2012-2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ, зазначає видання.
Тоді в провадженні слідства перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру кримінальних проваджень за №12012110060000459 від 1 грудня 2012 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа), які надійшли на адресу Сумського МВ УМВС України в Сумській області з прокуратури Печерського району м. Києва за фактом надання Андрієм Пишним підроблених документів, пише видання.
Видання нагадало, що Закон України “Про Національний банк України” вимагає, щоб голова НБУ мав профільну вищу освіту або науковий ступінь у галузі економіки чи фінансів. У разі встановлення факту подання недостовірних або неповних відомостей під час призначення, як пише ЗМІ, це може бути підставою для припинення повноважень керівника регулятора та створює ризики для оскарження легітимності ухвалених ним рішень, зазначають автори розслідування.