"Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала журналістка Настя Мельниченко

Київська журналістка Настя Мельниченко, якій 29 років, протягом кількох років досліджує й збирає старовинні українські вислови, у яких фігурує слово "срака". Вона розповідає, що зацікавлення такою лексикою з’явилося ще в дитинстві завдяки її бабусі Ніні Данилівні Стеценко, яка часто використовувала подібні вирази у повсякденному мовленні. 

Українська мова без табу: чому старовинні вислови про сраку викликали хвилю дискусій

Про своєрідну "фольклорну практику" Насті Мельниченко пише видання Gazeta.ua.

Коли з'явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі, каже журналістка. Тепер має в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:

"Як півсраки з-за куща" — кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.

"Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться" — коли щось неякісно роблено.

"В сраці був, гімно видів" — коли людина говорить про те, про що не має поняття.

"Сери-перди-грійся" — коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.

"Не хочеш срать — не мучай сраку".

"Як не гівно, то засрана тріска".

"Голою сракою по рапатій дошці" — значить, ніколи.

"Самотній, як палець в сраці".

"Коханий — сім разів у сраку пропханий".

"Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо".

"Хитра срака пердить тихо, а смердить — на все село" — про бабів-пліткарок.

"Пішов, як за море срати" — коли довго когось немає.

"Не плети гівно дівці в коси" — не наговорюй на чесну дівчину.

"Ах ти москаль в сраку граний!".

"Щоб тя гівно доганяло" — щоб не було тобі спокою.

"Їсти — не срати, можна почекати".

"Гарна, як срака навиворіт".

"Срав пес" — себто, ніц не вийде.

"Сидить, як срака в гостях" — тихо.

"Пасує, як сраці фіранки".

"Всрайся, та не дайся" — так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

"Як приємно в полі срати — розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки".

Є навіть пісня про сраку: "Летить сова, летить сова кругом села,

ручки-ножки підкорчила,

хлопцям сраку вистерчила.

А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,

сову в сраку поцілуйте".

Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.

Чому журналістку зацікавила ця лексика?

Настя Мельниченко ділиться:

Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської?

Можна говорити про "анальний" характер української сороміцької лексики, на відміну від "генітального" забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: "бл...ь", "є...ать", "х...ня". У нас все через "сраку". Ще є третя група такої лексики — яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські — не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було — "гімном заліпити". Лайливих слів, пов'язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.

Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?

"Смішно козі, що срака в грязі" — про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні — з Полтавської і Черкаської областей:

"А гімна мерзлого не хочеш?" — про забаганки.

"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"

"Срала, мазала, ліпила — не хватило кізяків".

"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" — про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.

Загадка з Хмельниччини: "Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить". Гімно це. Ще там казали: "Теля в сраці, а баба довбнею маха" — коли хтось розводить паніку наперед.

З Яготинського району під Києвом порівняння "Срака-кочерга" і приказка "Шукати в сраці шкварка" — це доколупуватися до чогось, придиратися.

Читайте також в "Коментарях", як правильно сказати українською мовою "форточка".