Як "оманський" карбамід з Росії потрапляє в Україну: розкрито нову схему

Журналісти ukranews стверджують, що на ринку діє схема, що нібито дозволяє російському карбаміду потрапляти в Україну під виглядом продукції з Оману. Зокрема останнім  часом з’явилися нові деталі, які дають змогу зрозуміти не лише походження першої партії, а й масштаби потенційного потоку постачань, які формуються паралельно.

Фото: з відкритих джерел

З кінця жовтня в Україні почали з’являтися розмитнені частини великої партії карбаміду — популярного азотного добрива, що в документах вказане як товар з Оману. Постачання обсягом 25 тис. тонн прибула на балкері King M.

У митних деклараціях зазначено: країна походження — Оман, порт завантаження Duqm, умови постачання CFR Чорноморськ, а вартість — 350 дол./т. Саме занижена ціна стала першим сигналом, що продукція може мати інше реальне походження.

Для порівняння: у жовтні–листопаді середня ціна FOB на Близькому Сході була 410–420 дол./т — без урахування доставки. Навіть іранська сечовина, яка продається зі знижкою через санкції, має вищу вартість. Натомість "оманська" партія опинилась в Україні уже з доставкою й за ціною, нижчою за світовий рівень. Така ситуація часто асоціюється з російським карбамідом, який зазвичай заходить на ринок із суттєвим дисконтом.

Питання викликає і ланцюг постачальників. За документами, вантаж відправила компанія Petrochem Derivatives and Trading SPC на замовлення Ognis Trading LLC. Про першу компанію практично немає інформації у відкритих джерелах, а друга має сайт-візитівку й заявляє про торгівлю добривами та зерном у Дубаї, хоча ринку вона невідома. Їх профіль нагадує структури, які використовують у схемах реекспорту.

В Україні отримувачем виступило ТОВ "Імпорт Сіті Хаб" — маловідома фірма, створена торік у Луцьку. Директорка Оксана Платко також очолює ще дві компанії транспортного напряму, зареєстровані того ж дня та за тією ж адресою. За реєстрами, у підприємства немає звітності за 2024 рік, а штат — чотири особи.

Однак ланцюг юридичних зв’язків вказує на іншу картину. За повідомленнями, фактичний контроль над товаром мають пов’язані структури групи "В Агро" / "Агровєра", співзасновники Михайло Воронич і Артем Дегтяр, а також АТ "ГРААЛЬ". Воронич раніше фігурував у журналістських матеріалах, зокрема у зв’язку з оточенням колишнього мера Києва Леоніда Черновецького.

Саме ця група, за інформацією джерел, стоїть за завезенням 25 тис. тонн, хоча раніше вона не працювала на ринку мінеральних добрив. Проте реалізувати продукцію охочі знайшлися швидко: українські дистриб’ютори почали продавати товар у безіменних біг-бегах, позиціонуючи його як "Оман" або як "невідомий продукт", але вже за ринковою ціною — 25 600–25 900 грн/т (FCA).

Тим часом у Румунії готують наступне постачання. До порту Констанца рухається ще 70 тис. тонн карбаміду, після чого вантаж планують перевантажувати на дрібні судна й доставляти до України. Додатково ведуться переговори про третю партію — цього разу через турецьких постачальників. Країни, через які відбувається легалізація продукції, розширюються ледь не щотижня. При цьому багато посередників і покупців добре розуміють справжнє походження "дешевого добрива".

Автор матеріалу попереджає, що всі учасники ввезення та реалізації товару можуть потрапити під санкційні та кримінальні ризики. Він заявляє, що готує відповідні звернення до СБУ та Офісу Генпрокурора.

Також зазначається, що такий товар може вважатися res extra commercium — тобто об’єктом поза цивільним обігом. Це означає, що його можуть вилучити на будь-якому етапі, навіть після перепродажу, а правило "добросовісного покупця" не працює. Продавцям загрожують кримінальні наслідки.

З огляду на складність схеми, будь-яка компанія чи покупець у ланцюгу може опинитися під увагою контролюючих органів, а також зіткнутися з ризиками для репутації й неясною якістю продукту.

У підсумку важко не помітити, що значна частина ринку усвідомлює реальне походження товару. Проте питання про те, чи "живитиме українські поля добриво, яке може бути пов’язане з агресором", багатьох турбує значно менше.