Тільки 10% українців, які вважають себе віруючими, регулярно відвідують релігійні установи. Такі дані соціологічного дослідження проведеного компаніями "Active group" та аналітичним центром "Клуб експертів" і презентованого на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".
Конфесійні вподобання громадян України - Клуб експертів
"У порівнянні з показниками 2020 року в Україні зросла кількість людей, які вважають себе скоріше невіруючими. Даний показник за рік виріс з 8 до 13%. Це може бути пов'язано зі зворотним переходом від релігійних практик до секулярних у зв'язку з закінченням критичної фази пандемії в нашій країні ", — заявив співзасновник "Клубу експертів" політолог Данило Богатирьов.
"Серед людей, які вважають себе віруючими, 86% відносять себе до православних християн, 9% до католицтва, ісламу — 1,2%, протестантизму — 0,7%, язичницьких вірувань -0,3%, іудаїзму — 0,2%" , — підвів підсумки дослідження глава соціологічної компанії "Active group" Олександр Позній.
Крім того, Позній зазначив кореляцію між прихильністю православному християнству і віком громадян. За результатами дослідження було виявлено зростання кількості православних віруючих серед людей середнього і старшого віку.
На думку головного редактора інтернет-порталу "Україна по-арабськи" Мохаммада Фараджаллаха, віра повинна відповідати традиціям і побуту тієї нації, в якій вона переважає.
"Україна завжди була багатонаціональною і поліконфесійною державою, але православ'я було і залишиться головною релігією в Україні. Що стосується мусульманства, тут відсоток мусульман залишався в цілому незмінним завдяки корінним жителям, перш за все кримським татарам. [...] За 30 років незалежності кількість приїжджих, які сповідують іслам, в Україні не перевищила 50-100 тисяч осіб, що не є суттєвою цифрою", — додав Фараджаллах.
Багато людей визначаються з приналежністю до тієї чи іншої конфесії зважаючи в першу чергу на політичні міркування, вважає політолог, глава фонду "Українська політика" Кость Бондаренко.
"Якщо подивитися на реальну ситуацію, то політична ангажованість не дає можливості говорити про воцерковлення прихожан окремих конфесій. Одна справа — це декларувати віру, інша — воцерковлення. Це можна спостерігати щороку, коли в кінці липня організовуються хресні ходи на честь свята Хрещення Русі. При цьому ходи двох конфесій (УПЦ і ПЦУ) відрізняються. Кількість прихожан УПЦ як правило становить 200 — 300 тис осіб, які йдуть з хрестами і хоругвами, демонструючи свою відданість православ'ю. У той же час на хресних ходах ПЦУ парафіяни в основному йдуть з національними прапорами і портретами героїв українського пантеону. Це реально демонструє наявність двох підходів до релігійності в цих конфесіях", — резюмував Бондаренко.