Рубрики
МЕНЮ
Недилько Ксения
Смерть — складна і болісна тема навіть для дорослих. А для дитини — це взагалі незрозуміле, тривожне й лячне явище. У багатьох сім’ях досі вважається, що дитина має бути на похороні близької людини, "бо це шана", або що дитина мусить "попрощатися", поцілувавши покійного. Така практика часто завдає глибокої психологічної травми. У цій статті розглянемо, чому не варто брати дітей на похорон і тим більше змушувати торкатися тіла померлого.
Ілюстративне фото
У віці до 7–10 років дитина не здатна повністю усвідомити поняття незворотності смерті. Для неї смерть — це щось тимчасове або казкове, як "заснув і прокинеться". Побачити мертву людину, особливо когось близького, — це надто сильний емоційний шок, який дитина не в змозі обробити.
Плач, голосіння, чорний одяг, труна, обличчя небіжчика, люди в сльозах — усе це гнітюче навіть для стійкої психіки дорослого. Дитина не розуміє, чому всі плачуть, чому лежить нерухомий дідусь, чому його кладуть у землю.
У дитини можуть виникнути:
нічні кошмари,
тривожність,
страх смерті чи страх залишитися без мами або тата,
регрес у поведінці (наприклад, енурез, страх темряви, замкненість).
У багатьох родинах існує традиція: цілувати покійного на прощання. Але для дитини це — жахливий досвід. Мертве тіло виглядає неприродно: холодне, бліде, з нерухомими повіками. Дитина може злякатися цього назавжди.
Нав’язане "прощання" залишає в пам’яті шок:
відраза до тілесності та смерті,
психологічний бар’єр до близькості з іншими людьми,
страх перед тілом як таким.
Дитина не зобов’язана бачити смерть, щоб проявити любов чи повагу. Є безпечніші способи:
намалювати малюнок для бабусі чи дідуся,
разом з дорослим запалити свічку вдома,
переглянути фото, розповісти історію про покійного,
разом помолитися чи просто згадати добрим словом.
Іноді, якщо дитина старшого віку (10+) дуже хоче попрощатися, це можна обговорити та пояснити, чого очікувати. Але змушувати — ніколи. Рішення бути на похороні або прощанні має бути усвідомленим і добровільним.
Висновок
Похорон — не місце для дитини, якщо вона ще не готова це прийняти. І тим більше не варто змушувати її цілувати або торкатися тіла померлого. Це не "шана", а насильство над психікою, яке може залишити глибоку психологічну травму на все життя.
Бережіть дітей. Їхнє дитинство має бути про любов і безпеку, а не про холодні обличчя в труні.
Нагадаємо, портал "Коментарі" писав, чого категорично не можна робити на похоронах.
Новини