Міністр економіки Німеччини Роберт Хабек у неділю висловив побоювання, що єдність Європейського Союзу "починає руйнуватися" перед самітом для обговорення нафтового ембарго проти РФ та планів скоротити залежність від російських енергоносіїв. Про це повідомляє Reuters. Наскільки виправдані ці побоювання? Чи тільки в "особливій позиції" Угорщини тут річ? Чого чекати Україні від цього саміту ЄС? Як самому Євросоюзу знайти вихід із ситуації енергозалежності від РФ? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Ембарго на нафту та газ РФ. Фото: Слово і діло
Україні треба максимально ефективно працювати із громадськістю європейських країн
Гендиректор ТОВ "Нафтогазбудінформатика", голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський упевнений: чим ближче до опалювального сезону, тим активніше розвиватимуться тенденції на розвал єдності ЄС у питанні енергетичних ударів по Росії.
"Найбільш показовою є тут позиція Угорщини, яка спочатку блокує ембарго на російську нафту. Але та ж Греція, наприклад, хоче, щоб усунули з обмежень можливість перевозити її танкерами російську нафту. Чехія, Болгарія, Словаччина також хочуть перенесення введення в дію ембарго", – пояснює експерт.
Але є, наголошує він, альтернативні варіанти. Наприклад, прибрати з шостого пакета санкцій проти РФ постачання нафти через трубопроводи ("Дружба"). Південною гілкою, яка проходить територією України і йде на Угорщину.
"Є інші механізми обмежити постачання російської нафти, – каже Леонід Уніговський. – Цілком дієвий – збільшення імпортного мита на цю нафту. Аналітики вважають, що це може бути значним важелем впливу. Щодо України, то нам треба максимально ефективно працювати з громадськістю європейських країн. Не лише з урядами. Керівництво демократичних країн серйозно залежить від суспільної думки. І нам слід формувати таку думку саме проукраїнською, кинувши на це всі ресурси – дипломатичні, інформаційні тощо. Розширення такого виду роботи серед населення ЄС, гадаю, дозволить зберегти там єдність щодо необхідності посилення санкцій проти країни-агресора".
Принциповий перелом на полі бою може статися завдяки двом факторам
Експерт-міжнародник Антон Кучухідзе вважає, що всередині ЄС була і є політична боротьба щодо рішення щодо прийняття нафтового ембарго.
"Лобісти Росії змінили позицію – менше виступають публічно, більше грають кулуарно. Не хочуть підвищувати токсичність – себе, теми, яку порушують. Але є певний оптимізм. Минулого тижня президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що, незважаючи на вето Угорщини, нафтове ембарго проти РФ буде запроваджено. У тому чи іншому вигляді", – зазначає експерт.
На його думку, Україна правильно вимагає запровадження цього ембарго. І президент Зеленський, і голова його офісу Єрмак зробили багато відповідних заяв на різних рівнях.
"Принциповий перелом на полі бою може статися завдяки двом факторам. Перший – швидкість передачі нам далекобійного наступального озброєння. Другий – запровадження нафтового та газового ембарго проти Росії. За даними агентства "Блумберг", понад 358 млрд. доларів орки можуть заробити цього року на продажі енергоносіїв. Саме тому Офіс президента принципово наполягає на запровадженні ембарго. Ми маємо підтримку США, Великобританії. Із ЄС складніше. Але продовжимо тиснути", – запевняє Антон Кучухідзе.
Він вважає, що на саміті буде онлайн виступ Зеленського. Який у черговий раз аргументує позицію, чому важливо ембарго. Нагадає, що Україна зараз захищає не лише себе, а й усю Європу, ставши, по суті, східним флангом НАТО, прийнявши на себе всю потужність воєнного удару Росії.
"Жодної "зради" немає. Але є політична боротьба. Українська дипломатія докладає багато зусиль. Потроху все запрацює. Навіть у угорців відбулося пом'якшення позицій. Спочатку вони жорстко заперечували запровадження ембарго. Наразі вже кажуть, що готові, але їм потрібні компенсаційні механізми за втрати, які Угорщина зазнає внаслідок відмови від російських енергоресурсів. Потрібно боротися. Зрозуміло, що складно. Росія формувала свої позиції понад 20 років. Системно заходила на європейський енергетичний ринок, вербувала топових менеджерів, низку політиків, садила їх на високі зарплати. Відкривали купу європейських дочірніх підприємств своїх нафтових та газових гігантів. Створено цілу систему. Тож так непросто, – пояснює Антон Кучухідзе. – Але вже вдалося зупинити "Північний потік-2", який ми називали геополітичною зброєю. Вдасться дотиснути і питання про повномасштабне ембарго на російські енергоресурси – без жодних винятків".
Поламати за кілька місяців залежність від російського газу та нафти дуже складно
Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко наголошує, що Євросоюз півстоліття прив'язувався до російських нафти та газу. Локомотивом цього процесу виступала Німеччина.
"І за кілька місяців все це поламати дуже складно. Тим більше країнам, які не мають можливості робити морські поставки. Як та ж Угорщина, Чехія, Словаччина. Тому проблеми із запровадженням ембарго – природний процес", – пояснює експерт.
При цьому, наголошує він, ЄС має нарешті зрозуміти – те, що європейці розглядали як суто економічні питання (і завжди наголошували на цьому, як було при побудові "Північного потоку-2"), Росія розглядала зовсім інакше. Для неї енергопостачання – це зброя. Яка вже не один раз пускалося в хід. І пускається зараз.
"Кремль веде тотальну війну. Проти України кинуто військові сили агресора. Проти решти цивілізованого світу використовується або підкуп, або шантаж — ядерний, енергетичний, продовольчий. І для того, щоб ефективно протистояти агресору, Європі важливо централізувати свою протидію. Росія працює із кожною окремою країною. За цінами, обсягами, контрактами. І це вносить розкол у спільну політику європейців", – вважає Павло Жовніренко.
Тут, продовжує він, можливі два варіанти.
"Один уже озвучили – європейці та американці. Йдеться про створення "картелі навпаки". Тобто встановлення максимальної ціни, за якою вони готові купувати російську нафту. Якщо ціна вища – купувати не будуть. Другий варіант – використовувати Європейське енергетичне співтовариство (ЄЕС). До цього об'єднання входять не лише країни ЄС, а й низка інших, включаючи Балкани та Україну. Метою створення ЄЕС була лібералізація енергетичного ринку. Така спільнота могла б централізовано укладати контракти для постачання нафти і газу з РФ для всіх учасників за єдиною ціною. А потім уже були субконтракти усередині Європи. Щоб Росія не торгувала з кожною окремою країною, вносячи смуту та розкол, а укладала один контракт із усією так званою Великою Європою. З фіксованою ціною всім. Це могло б дати свій ефект, – вважає Павло Жовніренко. – Росія веде війну, у якій – один командувач. Економіка, фінанси, збройні сили – там все в одних руках. Європа зовсім не повинна ставати такою ж тоталітарною, як Росія. Але щодо енергоносіїв потрібні радикальні зміни, які допоможуть подолати протиріччя, а також ті труднощі, які зараз є на енергетичному ринку".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Зеленський на передовій: навіщо потрібен візит на Харківщину – про що нове звернення президента.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.