Рубрики
МЕНЮ
Проніна Анна
У холодну пору року багато людей хочуть допомогти пернатим, що залишилися зимувати в міських парках, садах чи на водоймах. Проте добре мати знання про те, чому деякі традиційні "годувальні" звички, особливо роздавання хліба, можуть бути не просто марними, а смертельно небезпечними. Природні харчові луки для диких птахів узимку скорочуються через низькі температури, сніг та лід, тому бажання допомогти — природне. Але важливо знати, що саме давати, щоб не зашкодити.

Годування птахів узимку — що давати пернатим, а чому хліб їм шкодить
Хліб здається простим і доступним кормом для качок, лебедів, гусей, голубів та дрібних співочих птахів. Проте практика показує: хліб — це для них "фастфуд", що не містить необхідних поживних речовин і спричиняє серйозні проблеми зі здоров’ям.
По‑перше, хліб складається здебільшого з вуглеводів і "порожніх" калорій, що можуть заповнювати шлунок, але не забезпечують білків, вітамінів і мінералів, яких птахи потребують для підтримки імунітету та енергії в холод. Тому навіть птаха з повним шлунком може швидко виснажуватися, бо організм не отримав справжніх нутрієнтів.
Ще одна небезпека — хліб у шлунку розбухає, особливо у вологу погоду або під льодом, створюючи відчуття ситості й одночасно викликаючи бродіння й кольки. Це може призвести до порушень травлення, болю і навіть блокувань.
Одна з найстрашніших наслідків регулярного годування хлібом — розвиток синдрома "ангельське крило" (англ. angel wing). Це стан, при якому пір’я на крилах розвивається неправильно: пташині крила виглядають розкритими в сторони та не можуть складатися нормально. Така деформація позбавляє птаха здатності літати, що робить його вразливим для хижаків і не дає мігрувати або шукати їжу самостійно.
Це особливо небезпечно для молодих водоплавних птахів, оскільки їхній організм у період росту особливо потребує балансу білків, вітамінів і мінералів, яких у хлібі майже немає.
Не лише фізичне здоров’я птахів страждає від хліба — екосистема теж. Залишки хліба, що потрапляють у воду, починають гнити, створюючи сприятливе середовище для шкідливих бактерій, грибків і токсинів. Це підвищує ризик поширення хвороб, забруднює водойми і сприяє розвитку патогенних організмів.
Крім того, коли птахи звикають до легкої та доступної їжі від людей, вони можуть втрачати природні інстинкти до пошуку їжі, що знижує їхню здатність адаптуватися до змін середовища і виживати без людського втручання.
Скупчення птахів біля водойм, які збираються разом через корм, також створюють високий ризик передачі хвороб між особинами та сприяють агресивній поведінці під час боротьби за "легку" їжу.
Експерти з охорони природи та орнітологи одностайні: краще не годувати птахів взагалі, ніж годувати хлібом. Рекомендація полягає в тому, що гуманна допомога птахам має бути розумною та заснованою на їхніх біологічних потребах.
Годувальники повинні пам’ятати, що птахи пристосовані до природної їжі: насіння, зерна, комахи, водна рослинність тощо. Тому варто пропонувати ті продукти, які максимально наближені до того, що вони їдять у дикій природі.
Якщо ви відчуваєте щире бажання допомогти пернатим у морозні дні, ось рекомендації, які справді можуть бути корисними:
Зернові та насіння:
Зернові суміші (овес, ячмінь, пшениця) — легкі для перетравлення та багаті енергією.
Насіння соняшника (без солі) — джерело жирів і калорій.
Овочі:
Дрібно нарізана капуста, морква, варена або свіжа.
Запарені або просто відварені крупи як рис чи вівсяні пластівці — гарний додаток для енергії взимку.
Ці корми не лише не шкодять, а й допомагають птахам зберігати тепло, підтримувати імунітет і мати енергію для польоту та виживання. Важливо пам’ятати, що годівля має бути помірною — дуже багато навіть доброї їжі може призвести до надмірної ваги чи залежності від людей.
Пам’ятайте: краще не годувати птахів зовсім, ніж годувати їх хлібом. Правильна підгодівля — це не лише акт доброти, а відповідальна екологічна практика, що враховує фізіологічні потреби тварин і зберігає природну рівновагу в довкіллі.
Читайте також в "Коментарях", що в Україні загинув олень світового рівня, який мав усі шанси прославити країну на міжнародних змаганнях. У Київській області, на території еко-парку "На рогах", від пострілу браконьєра було вбито оленя-рекордсмена на ім’я Руні.