Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Феномен психологічного виснаження, пов’язаного з пошуком щастя, активно досліджується вже понад десятиліття. Та лише нещодавно науковцям з Університету Торонто вдалося наблизитися до розуміння його справжніх причин.
Фото: з відкритих джерел
Згідно з результатами дослідження, постійна гонитва за щастям може призводити до розумового перенапруження. Це, у свою чергу, зменшує здатність особи керувати своїми імпульсами, ухвалювати виважені рішення та чинити опір шкідливим спокусам. Такий парадокс: чим більше людина намагається стати щасливою, тим далі вона від цього стану.
Як зазначає Сем Магліо, один із дослідників, надмірне прагнення до радості можна порівняти зі сніговою кулею — з кожним новим обертом воно набирає обертів і забирає все більше енергії. Людина втрачає ресурси, необхідні для реального відчуття задоволення від життя.
Науковець рекомендує змінити підхід: замість того, щоб фанатично прагнути щастя, варто навчитися помічати приємні моменти, що вже є у житті. Це дає змогу знизити психологічне навантаження і зберегти емоційний баланс.
Магліо також порівнює цю проблему з вечірньою втомою після важкого робочого дня. Коли ресурси вичерпано, людині важко сконцентруватися на чомусь корисному, і вона віддає перевагу пасивним або навіть шкідливим заняттям — на кшталт безцільного гортання стрічки в соцмережах.
Ще один важливий аспект — вплив індустрії саморозвитку. Вона створює ілюзію, що щастя — це обов’язок, якого потрібно досягати через певні дії або практики. Але якщо розглядати щастя як щось, що можна "володіти" або "накопичити", воно перетворюється на джерело напруги.
Дослідники закликають ставитися до щастя як до піску в долоні: якщо стиснути руку занадто сильно, він висиплеться. Тобто замість гонитви варто дозволити собі жити у моменті, не перевантажуючи себе очікуваннями.
Портал "Коментарі" писав, що у щорічному звіті World Happiness Report за 2025 рік Україна посіла 111-те місце серед 147 країн, що на шість позицій нижче порівняно з попереднім роком.
Новини