Рубрики
МЕНЮ
Ткачова Марія
Троє 18-річних друзів із Великої Британії майже завершили надзвичайну подорож – вони пішки долають шлях від Солсбері до Львова, аби зібрані кошти витратити на допомогу українцям. За два місяці юнаки вже подолали понад 1 600 км і нині наближаються до українського кордону.
Долають шалену відстань заради допомоги українцям
Джеймс Маккарті-Гілл, Кайл Спрінг та Адам Мітчелл вирушили 29 червня від Солсберійського собору у графстві Вілтшир. Їхня мета – зібрати гроші для закупівлі продуктів і засобів гігієни та власноруч доставити їх у дитячі будинки трьох українських міст. На сьогодні їм вдалося зібрати майже 15 тисяч фунтів стерлінгів, що перевищує початкову ціль у 10 тисяч.
Адам Мітчелл зізнається, що щоденні переходи були "неймовірно болісними", проте найбільший виклик полягав у тому, щоб подолати власну втому і продовжувати шлях:
"Треба просто знати, що робиш це з правильної причини", – зазначив він.
Ідея здійснити таку подорож виникла після того, як Кайл Спрінг торік у травні разом із батьком приїздив до України з гуманітарною місією на власний день народження. Поїздка справила на нього сильне враження:
"Бачити поранених солдатів у лікарнях і водночас усмішки дітей, яким ми привозили апельсини та банани, — це змінило мене. Я зрозумів, що хочу допомагати їм як тільки можу".
Повернувшись до Британії, Кайл організував велопробіг, завдяки якому зібрав ще 3 тисячі фунтів. Тоді він запропонував друзям вирушити пішки до України. Згодилися лише Джеймс та Адам.
Подорож тривала у складних умовах: більшість ночей хлопці проводили у наметах, а раз на чотири дні зупинялися у гостьових будинках, щоб зарядити техніку. Вони пройшли через кілька країн Центральної Європи і зараз планують перетнути польсько-український кордон уже найближчої неділі.
Після прибуття до Львова підлітки разом із благодійною організацією Justin Ukraine Aid хочуть передати закуплену допомогу дитячим будинкам у Харкові, Одесі та Вінниці. Повернутися до Британії вони планують у середині вересня.
Юнаки переконані: їхній вчинок — це не лише спосіб допомогти, а й нагадування, що навіть у молодому віці можна робити великі речі заради інших.