Рубрики
МЕНЮ
Недилько Ксения
Донька вбитої мовознавці та народної депутатки Ірини Фаріон Софія Семчишин виступила у Львові з емоційною промовою.
Відкриття вулиці Ірині Фаріон у Львові
Нагадаємо, портал "Коментарі" писав, чому Степана Бандеру так бояться українські вороги. 15 жовтня 1959 року загинув Степан Бандера. Але навіть сьогодні від однієї згадки його імені росіяни починають божеволіти від ненависті. Воно й не дивно: пропагандисти використовують слово "бандерівці" для залякування, називають посібником гітлерівців і кривавим злочинцем.
Як сам Бандера пояснював мету боротьби проти більшовиків: "ОУН виступає проти більшовизму тому, що це система, за допомогою якої Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність. … Більшовизм методами фізичного знищення бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ДПУ, знищенням голодом мільйонів людей і постійними засланнями до Сибіру, на Соловки".
Чи був Бандера "поплічником нацистів"?
30 червня 1941 року Організація українських націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою проголосила Акт відновлення Української Держави. Історична подія сталась у Львові, на балконі палацу Любомирських на площі Ринок, 10 (цей балкончик вам покаже кожен корінний львів’янин).
Нацисти обурились. Степана Андрійовича арештували і вимагали відкликати Акт – із незалежністю України Гітлер аж ніяк не погоджувався! Бандеру відправили в німецький концтабір "Заксенгавзен", а в Україні тривали арешти українських націоналістів.
У липні 1941 року влада німецьких окупантів оголосила про остаточну заборону діяльності українських організацій. Практично до завершення Другої світової війни Бандеру протримали в ув’язненні.
Чому досі популярний міф про те, що члени ОУН — "агенти Гестапо" чи СС?
Чимало міфів російської пропаганди будується на твердженні, що Степан Бандера, Роман Шухевич та будь-хто із членів ОУН і УПА – "прислужники Третього Рейху й воювали на боці Гітлера". Насправді ж, послідовники Бандери всю війну продовжували боротись як проти нацистів, так і проти радянської армії – і ті, й інші для них були окупантами.
Націоналісти пішли на тимчасову співпрацю з Абвером (орган армійської розвідки) ситуаційно й нетривало, адже їхньою основною метою було створення української держави. Німеччина ж виступала головним супротивником Польщі, яка страшним гнітом душила Західну Україну. Піком співпраці стали 39-ті – 41-і роки, – і саме в цей час Сталін уклав союз із Гітлером. Та як ми вже писали вище, варто було лише проголосити Акт відновлення Української Держави у Львові 30 червня 1941 року, як шляхи німецької та української сторін розійшлися, а націоналістів спіткали арешти і ув’язнення.
Новини