День пам'яті та перемоги над нацизмом: коли святкують в Україні, історія свята, символіка та сенси

Сьогодні, 8 травня, у Європі вважається днем закінчення Другої світової  — цей день, скоріше, має жалобний характер та називається Днем пам'яті та примирення. Тим часом, у деяких країнах колишнього СРСР, зокрема в Росії, традиційно святкують День перемоги 9 травня. З 2015 року офіційна Україна вшановувала обидва дні, але в 2023 році президент Володимир Зеленський підписав указ, за яким 9 травня в Україні тепер — День Європи, а 8 травня стане єдиним Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Портал "Коментарі" розповідають чому існують дві дати, в чому різниця між "Ніколи знову" та "Можемо повторити" та як відзначають цей день у Європі.

Чому існують дві дати Дня перемоги у Другій світовій війні

7 травня 1945 року делегація Німеччини підписала акт про безумовну капітуляцію в Реймсі. Однак за вимогою Йосипа Сталіна, який був незадоволений, що капітулювали перед західними союзниками, а не перед ним, капітуляцію "продублювали" 8 травня у радянській зоні окупації під Берліном о 22 годині 43 хвилини — у Москві тоді вже було 9 травня. Таким чином, в Європі День перемоги відзначають 8 травня, а в СРСР — 9. Святкування 9 травня у СРСР було скасовано через три роки — у 1948 році, а "класичний" радянський День перемоги відновився лише за часів Леоніда Брежнєва — у 1965 році. У 2004 році Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції, приуроченій до 60-річчя закінчення Другої світової війни, запропонувала державам крім святкування їхніх власних днів перемоги чи визволення, щороку з 2005 року вшановувати один або обидва дні (8 і 9 травня) як визнання пам'яті всіх жертв Другої світової війни.

Два гасла дві протилежні концепції

"Ніколи знову"

Європейська концепція вшанування пам'яті під гаслом "Ніколи знову" охоплює всіх, хто стояв на захисті волі під час Другої світової війни, що тривала з 1939 по 1945 роки. Перемога не відводиться окремому народу чи державі; вона стала можливою завдяки спільним зусиллям антигітлерівської коаліції, що складалася з Об'єднаних Націй.

Ця концепція акцентується на пам'яті та вшануванні, а не лише на святкових парадах, бо війна — це не лише бойові дії та техніка військового збройного конфлікту. Вона означає людські страждання й жертви, що лежать в основі кожного Дня пам'яті в Європі. У цей день увага приділяється не лише тим, хто воював, але й військовополоненим, примусовим працівникам, підпільникам, дітям війни, цивільним, які постраждали від окупації та бойових дій, що обрушувалися на їхні міста і села.

Концепція пам'яті в Європі підкреслює людську складову історії, а не лише геополітичні та військові аспекти.

"День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні не символізують перемогу одних над іншими, а мають нагадувати про страшну трагедію та слугувати попередженням. Головним висновком з війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, безкомпромісно захищаючи його. Наша пам'ять — це гарантія того, що подібні трагедії ніколи не повторяться", — так описує ідею, яка стоїть за гаслом  "Ніколи знову" Український інститут національної пам'яті.

"Ми знаємо ціну війни, тому ставимось до миру з особливою обережністю", — так можна підсумувати європейську модель вшанування пам'яті Другої світової війни.

"Можем повторіть"

У сучасному тлумаченні російської пропаганди Друга світова (або "Велика Вітчизняна", як її часто називають в Росії) відбувалася з 1941 по 1945 рік — з того часу, коли нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Ця російська концепція не просто не викликає смутку в день вшанування Другої світової, але й закликає до радощів цієї дати.

Якщо в Радянському Союзі вшановували перемогу (приписуючи її не союзникам, а виключно "радянському чоловікові"), то в Росії виникає ідея не обмежуватися радістю, а й повторити перемогу, загрожуючи уявному ворогові — "можем повторіть".

Такий вигляд Дня перемоги логічний в умовах будівництва диктатури, адже потрібний постійний погляд у минуле, щоб не бачити майбутнього. Чим більше люди пишаються вигаданим героїзмом попередніх поколінь, тим менше часу залишається для того, щоб висувати претензії до своєї влади.

Символіка Дня перемоги над нацизмом

у Другій світовій війні

У всесвітній практиці, символом святкування Дня перемоги над нацизмом, а також Дня пам'яті та примирення є червоний мак. Поява цього символу пов'язують з двома особами: канадським військовим лікарем Джоном МакКреєм та представницею Християнської асоціації молодих жінок Мойною Майкл. Саме Мойна Майкл у 1918 році першою закріпила червоний шовковий мак на пальто.

Україна використовує цей символ у власній стилізації, створеній харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно символізує квітку маку, з іншого — кровавий слід від кулі. Цікаво, що мак є символічною квіткою і в українській традиції — образ маку часто символізує козака, який героїчно загинув, захищаючи Україну. Квітка часто згадується в українських народних піснях та думах: "Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке — як мак процвітає..."

Коли День перемоги в Україні?

У 2023 році Україна вперше відзначала один День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 8 травня. Раніше, 9 травня відзначалася Річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яку запровадили на зміну радянському Дню перемоги.

Чому це сталося? Україна, яка була частиною СРСР до 1991 року, успадкувала відзначення кінця Другої світової війни саме 9 травня. Конфліктне сприйняття підсилилося під час подій Євромайдану, окупації Криму Росією та початку війни на Донбасі. Проросійські сили активно використовували комуністичну символіку, включаючи "георгіївські стрічки", на мітингах 9 травня.

Це призвело до процесу декомунізації та спроби віддалитися від дати 9 травня, яка слугувала одним із символів радянського минулого України та зв'язку з Росією. Зокрема, в Україні більше не використовується радянський термін "Велика Вітчизняна", а замість нього використовується "Друга світова війна". Таке рішення ухвалила Верховна рада України 9 квітня 2015 року.

Опитування, проведене групою КМІС, показало, що російська агресія різко змінила погляди українців. Українське суспільство переоцінило будь-які маркери, пов'язані з країною-агресором. Основна причина — використання окупантами радянських символів та спекуляцій на "спільному" історичному минулому. Відповідно, змінилося і ставлення до 9 травня.

Згідно з дослідженнями, у 2010 році День Перемоги був одним з найбільш важливих свят для українців — так вважали 58% населення. До 2021 року його популярність впала вдвічі, і тільки 30% вважали його найбільш важливим святом. А в 2023 році залишилося лише 13% прихильників цього свята.

Як в Європі та світі відзначають

День пам'яті та перемоги над нацизмом

Друга світова війна була найбільшою війною в історії людства, що призвела до мільйонів загиблих та невимовних страждань для мільйонів людей по всьому світу. У боротьбі проти нацизму та фашизму люди з різних країн об'єдналися для захисту свободи та демократії.

Сьогодні, 8 травня, ми вшановуємо пам'ять тих, хто віддав своє життя у боротьбі проти нацизму та фашизму. Це день, коли ми вшановуємо ветеранів війни, які брали участь у військових операціях, а також пам'ять тих, хто помер унаслідок війни, незалежно від їхнього статусу чи національності.

В цей день проводяться церемонії, паради, вшанування пам'ятників та покладання квітів до меморіалів. Це також час для роздумів про те, як ми можемо вчитися на помилках минулого та робити все можливе для того, щоб уникнути подібних конфліктів у майбутньому.

Важливо пам'ятати, що лише через вивчення та вшанування минулого ми можемо побудувати майбутнє, засноване на мирі, толерантності та взаєморозумінні. Тому нехай День пам'яті та перемоги над нацизмом стане не лише днем вшанування героїв минулого, але й днем важливих навчань для майбутнього.