Зернова угода ще на рік: які перспективи її продовження – у чому інтерес Туреччини

8 листопада 2022, 15:54 Кравцев Сергей

Туреччина заробляє і фінанси, і геополітичні бали, що важливе і в цілому, і в ракурсі намічених на наступний рік виборів. Тому так виступає за продовження "зернової угоди"

Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар оголосив, що запропонує продовжити "зернову угоду" ще на один рік, повідомляє Hürriyet. Яка ймовірність цього? Чому така важлива дана угода, яку Росія намагалася зірвати? Про що говорять дії Туреччини у ракурсі зернової угоди? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Шанси на те, що операцію продовжать на рік – досить високі з урахуванням інтересів сторін

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук наголошує, що Туреччина, безумовно, думає передусім про свої інтереси. І має козирні карти, навіть джокера, з управління, по суті, Чорним морем.

"Вона заробляє і фінанси, і геополітичні очки, що важливо і загалом, і в ракурсі намічених на майбутній рік виборів. Звідси і така активність у ракурсі тієї ж зернової угоди", – пояснює експерт.

Скільки триватиме війна, ніхто не знає, зазначає він. Скільки знадобиться ще зерновий коридор – також ніхто не знає. Але продовження відповідної угоди – явно на користь турецькому лідеру Ердогану.

"А на свої інтереси (і в цілому Туреччини) він періодично вбудовує то інтереси України, то інтереси Росії, то інтереси ООН. Це досвідчений політичний та економічний гравець, який завжди на своїй хвилі. Неправильно його приписувати до якогось табору (українського, російського, західного), бо має один табір і один інтерес – турецький", – акцентує Ярослав Романчук.

На його думку, шанси на те, що угоду продовжать на рік – досить високі з урахуванням інтересів сторін та того розкладу, який маємо у військовому, економічному та політичному сенсах.

Завдяки роботі "зернового коридору" рухаються не лише комерційні судна, а й реалізуються гуманітарні програми

Аналітик асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Світлана Литвин пояснює важливість зернової угоди:

"Передусім експорт зерна необхідний нашій країні для отримання валютної виручки та надання можливості українським фермерам планувати посівну кампанію наступного року. Україні вже вдалося вивезти зерновим коридором 22 мільйони тонн урожаю. Запаси всередині країни становлять близько 48 млн. т зернових та олійних культур для експорту протягом наступних 8 місяців. Транспортувати обсяг цієї продукції альтернативними (не морськими) шляхами практично неможливо, оскільки вони забезпечують обсяг лише до 3 млн т щомісяця. Тобто такий експорт розтягнеться на півтора-два роки за умови, що нове зерно не надходитиме. Для аграріїв це означає, що вони отримають менше оборотних коштів, що ставить під сумнів кількість посівів у 2023 році.

Як наслідок, продовжує аналітик, ми отримаємо значно менший вал та врожай у новому році, що суттєво знизить пропозицію для світової спільноти та призведе до погіршення цінової ситуації на продукцію на світовому рівні.

"Тобто значимість зернової угоди для світу полягає в тому, що країни-імпортери матимуть продовольство для забезпечення запасів та запобігання голоду, – пояснює Світлана Литвин. – У разі припинення зернової угоди Україна, звичайно, зазнає фінансових втрат від падіння надходжень від експорту. Але для забезпечення внутрішніх потреб у нас достатньо зерна. А ось для багатьох країн світу питання продовольчої безпеки стане тоді актуальним, як ніколи раніше".

За словами експерта, УКАБ оцінює можливість продовження роботи "зернового коридору" як високу.

"Занадто багато сторін у світі зацікавлені у забезпеченні продовольчої безпеки, – наголошує Світлана Литвин. – Завдяки роботі "зернового коридору" рухаються не лише комерційні судна, а й реалізуються гуманітарні програми. Зокрема, у рамках Світової продовольчої програми було відправлено 190 тис. т пшениці до найбідніших країн Африки безкоштовно. Також з боку уряду України було передбачено відправку 50 тис. т пшениці додатково за рахунок бюджету нашої держави. Відповідні відправки передбачаються і надалі".

Як бачимо, констатує аналітик, значимість роботи зернового коридору для країн із високим рівнем дефіциту продовольства безперечна. Туреччина, на думку Світлани Литвин, чудово це розуміє, а тому докладає багато зусиль, щоб уникнути проблем із продовольством у майбутньому – як для всього світу, так і для свого регіону.

Читайте також на порталі "Коментарі" – окупанти перетасовують кадри у Маріуполі: хтось став новим гауляйтером.

Теги: