Закон про всеукраїнський референдум: що і як скоро зможе змінити народ

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про народовладдя через всеукраїнський референдум, прийнятий парламентом ще 26 січня. Чому це важливе рішення? З чим могла бути пов'язана така пауза? Яким може бути перший референдум за новим законом? Відповіді на ці питання портал "Коментарі" шукав разом з експертами.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Питаннями, які повинні бути винесені на референдум, повинні стати введення в Україні двопалатного парламенту і скорочення кількості депутатів до 300 осіб"

Керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко упевнений, що закон про референдум — дуже важливий документ. Він також нагадує, що Володимир Зеленський ще на зорі свого президентства обіцяв його прийняття.

"Більш того: в жовтні минулого року саме за ініціативою Зеленського відбулася "репетиція референдуму" — всенародне опитування. У січні закон був прийнятий — громадяни України отримали інструмент для впливу на політичні процеси, а влада отримала можливість впливати на ситуації, які не могли вирішуватися в існуючому законодавчому полі", — зазначає Костянтин Бондаренко.

За його словами, є дві причини, за якими затягувалося підписання закону.

"По-перше, юридичне управління Офісу президента вивчало прийнятий закон на предмет того, чи не занадто громіздка схема організації референдуму закладена в основу. По-друге, необхідно було всебічно протестувати прийнятий закон на предмет його уразливості — адже цілком можна було припустити, що знайдеться група депутатів, які звернуться до Конституційного суду з вимогою визнання закону про референдум таким, що не відповідає Конституції або порушує права громадян. Тільки після всебічного вивчення документ потрапив на підпис до президента", — пояснює експерт.

Костянтин Бондаренко наголошує, що це не поодинокий випадок в історії України, коли ті чи інші закони, прийняті Радою, ретельно — як то кажуть, під мікроскопом — вивчалися протягом декількох місяців, перш ніж набували чинності.

"Вважаю, що першими ж питаннями, які повинні бути винесені на референдум, повинні стати питання введення в Україні двопалатного парламенту і скорочення кількості депутатів до 300 осіб", — говорить керівник Фонду "Українська політика".

"Найближчим часом очікувати проведення всеукраїнського референдуму точно не варто"

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко підкреслює: "Референдум — одна з головних форм прямої демократії. Право на референдум зафіксовано в Конституції України, а тому має бути і відповідний закон. Людям подобається впливати на державні рішення шляхом голосування, в тому числі й на референдумах, що й обумовлює популярність демократії".

На думку Володимира Фесенка, найближчим часом очікувати проведення всеукраїнського референдуму точно не варто. Зокрема, тому, що в бюджеті-2021 гроші на це не передбачені. А справа це не дешева — за різними оцінками, організація, підготовка та проведення референдуму в Україні обійдеться приблизно в 1-2 мільярди гривень.

"Але якщо в бюджеті наступного року з'явиться відповідна стаття витрат, то зросте і ймовірність проведення всеукраїнського референдуму, — зазначає політолог. — Думаю, що з проведенням референдумів не поспішатимуть і доти, поки фактично блокована робота Конституційного суду ... Безглуздо гадати, яким може бути перший референдум за новим законом. Наскільки я розумію, конкретних ідей і вже готових пропозицій про тему першого референдуму поки немає (у всякому разі, у влади). Легше сказати з яких питань не може бути референдуму (див. текст закону, там дуже багато обмежень)".

Раніше портал "Коментарі" писав, що президент України Володимир Зеленський підписав закон про захист українців від свавілля колекторів.