Як Україні вирішити проблеми з Польщею: чому без втручання ЄС не обійтися

Ситуація на українсько-польському кордоні, де польські фермери творять справжнє свавілля, змусила жорстко висловитись президента України. У вечірньому зверненні 19 лютого Володимир Зеленський зазначив, що події на кордоні з Польщею "не можна сприймати як щось нормальне". Він наголосив, що через польський кордон проходить лише 5% нашого агроекспорту, тому справа не в економіці, а, швидше, у політиці. Про що говорить конфлікт, що все більш розгорається? Які є шляхи вирішення? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Блокада кордону. Фото: із відкритих джерел

Україні потрібно працювати на випередження

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич зазначає, що Зеленський правий, говорячи, що на Польщу припадає лише 5% українського експорту. Але ситуацію варто розглядати ширше та глибше.

За його словами, сільське господарство ЄС і так дещо розбалансоване. А інфраструктура зберігання та переробки у кожній країні розрахована на певний обсяг.

Він нагадує, що 2022-го, невдовзі після російського вторгнення, коли порушувалося питання про транзит, для українських аграріїв гостро стояло питання – чи буде в принципі посівна наступного року? Зерна було багато, зберігати – ніде. А, якщо зберігати ніде – навіщо сіяти? Але в аграрному бізнесі, якщо ти не ввійшов у цикл (не посіяв, не зібрав, не продав), то ти цей бізнес можеш втратити.

Звичайно, продовжує він, поляки почали вживати досить радикальних заходів. У тому числі йти на перекриття кордонів.

Безумовно, наголошує експерт, не залишається осторонь Росія. Ці протести залишають широке місце для ІПСО. І, звісно, країна-агресор цим користується. Розганяючи радикальні тези як усередині Польщі, так і всередині України (у стилі – давайте заборонимо імпорт товарів із Польщі).

Тож, констатує експерт, є об'єктивні проблеми, але є й ігри на них роспропаганди, причому з обох боків українсько-польського кордону. І нам украй важливо виокремити суть проблеми – і не дати їй перейти на рівень відносин між націями, суспільствами.

Він ставить низку риторичних питань щодо того, коли останній раз були (і чи були взагалі) зустрічі українського посольства у Варшаві з популярними блогерами з української діаспори, біженців; присвячені інформаційній роботі на тій території лідерів громадських організацій у Польщі? Коли наше посольство намагалося використати ресурс українців, які мають польське громадянство (тобто є виборцями)?

З погляду позитивного іміджу – коли українське посольство у Польщі, представники нашої Торгово-промислової палати зустрічалися з власниками бізнесів (заводів, фабрик), де працює багато українців (щоб продемонструвати їхній внесок у розвиток польської економіки)?

Основні вимоги поляків – до Євросоюзу

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін так коментує проблеми українською аграрки у тій же Польщі:

Зрозуміло, продовжує експерт, що ніхто на Україну з її аграрною продукцією в Європі не чекає. У той же час, уявити, що країна-член ЄС (поки що веде переговори про вступ туди) не матиме доступу на європейський ринок – також не можна.

Минулого року, наголошує він, ЄК піддалася на такий тиск – і знайшла понад 100 млрд євро для польських фермерів. І вони зрозуміли, що на цьому можна заробляти. Роблячи заручницею своїх "хотілок" Україну.

Читайте також на порталі "Коментарі" – головні складові блокади поляками українського кордону: як вирішити проблему.