Як може змінитися законопроєкт про мобілізацію: що важливо врахувати на фінальній стадії

Після розгляду всіх правок у профільному Комітеті законопроєкту необхідно ще витримати друге читання у парламенті

У вівторок, 12 березня, парламентський Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки розпочав нарешті розгляд правок до законопроєкту про мобілізацію. До того як він потрапить (якщо потрапить) до зали засідань для розгляду у другому читанні, документ точно видозміниться. І низка правок вже стає частиною його оновленої версії. Експерти проаналізували для порталу "Коментарі" ситуацію із цим законопроєктом, а також – що ще важливо розуміти в рамках мобілізаційних процесів.

Робота над документом продовжується

Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль поділилася такою думкою:

"Слід розуміти, що після розгляду всіх правок у профільному Комітеті законопроєкту необхідно ще витримати друге читання у парламенті. Де поправки можуть робити ще й з голосу. Після чого навіть якщо проєкт закону набере необхідну кількість голосів (226 як мінімум), його ще мають підписати спікер, а потім і президент".

З огляду на це, пояснює експерт, зараз говорити про те, яку версію ми побачимо в результаті (і чи побачимо) зарано. Робота над документом продовжується.

"Але немає сумнівів, що законопроєкт нам потрібний. Проте – виважений, ефективний", – робить висновок Катерина Коваль.

Тотальна війна передбачає і тотальну організацію тилу

Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний і політичний експерт Тарас Загородній зазначає, що остаточний текст мобілізаційного законопроєкту поки що важко собі уявити. Дуже багато правок, частина з яких явно буде врахована.

"При цьому слід розуміти, що питання мобілізації безпосередньо пов'язане із питанням організації оборони всієї країни. Насамперед, зі стратегією, причому асиметричною, яка має просуватися Україною. А саме – організація військової економіки", – пояснює експерт.

Очевидно, він продовжує, що тут наша країна повинна йти шляхом механізації, технологічності армії. Інакше нам ресурснішу Росію не перемогти.

"Відповідно, важливо розуміти – скільки людей у нас працюватиме у тилу, займаючись тими самими оборонними замовленнями, щоб забезпечити ефективну асиметричну війну. Звідси вже випливає – скільки людей може бути спрямоване безпосередньо до збройних сил. Тотальна війна передбачає і тотальну організацію тилу, – наголошує Тарас Загородній. – У нас має бути Агентство з управління трудовими ресурсами, як це було в США за часів президентства Рузвельта в період Другої світової війни. Щоб розуміти, скільки людей працює у тилу, скільки має бути на фронті. Армія – частина оборони. Без потужного тилу та постачання вона не вистоє".

Читайте також на порталі "Коментарі" - демобілізація строковиків в Україні: у Раді відповіли, коли їх можуть знову мобілізувати.