Головна Новини Суспільство події Війна в Україні: які позиції сторін – чому Путіну за будь-яких варіантів не бачити перемоги
commentss НОВИНИ Всі новини

Війна в Україні: які позиції сторін – чому Путіну за будь-яких варіантів не бачити перемоги

Військові дії на сході України набирають сили, але українська армія не дає можливості противнику прорватися вперед

7 квітня 2022, 19:07 comments1770
Поділіться публікацією:

Ми переживаємо 43-й день відкритого російського вторгнення в Україну. Як оцінюєте позиції сторін зараз: на фронті, дипломатичні, внутрішньополітичні? Які перспективи вирішення конфлікту? Що скажете про позицію Заходу? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Війна в Україні: які позиції сторін – чому Путіну за будь-яких варіантів не бачити перемоги

Зруйнований будинок. Фото: Міноборони України

РФ досі не розуміє, що проти неї воюють дві сили – Україна як держава та суб'єктний український народ

Політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак наголошує, що психологічно багато хто вже починає поступово звикати до реальних буднів війни.

"Оборонна війна не стала злободенною рутиною, але суспільство далеко ще від виходу з травматичного стану, що формує невиправдані очікування на швидкий мир і наївну віру у прийняття РФ правил від України. Після шоку від побаченого в зруйнованих містах Київщини, війна набула свого реального, цілком мерзенного і завжди антилюдського обличчя, яке вимагає помсти, покарання, дії", – зазначає експерт.

На його думку, напевно, найбільш вирішальним чинником, який підбадьорив, надихнув, перезавантажив панічну матрицю перших днів стали перемоги ЗС України, які зруйнували міф про "другу армію у світі" і довели повну спроможність Української держави.

"РФ досі не розуміє, що проти неї воюють дві сили – Україна як держава (армія, дипломатія, економіка) та суб'єктний український народ (волонтери, які виходять на мітинги у зайнятих ворогом містах, активісти, журналісти, IT-фахівці тощо). д.)", – наголошує Олег Постернак.

Він вважає, що військово-оперативна обстановка відповідає єдино правильній та адекватній стратегії, яку з успіхом застосовує Україна – маневреної асиметричної війни з дбайливим ставленням до життів українських військовослужбовців та мирного населення, цивільної інфраструктури та техніки.

"Саме ця стратегія, – упевнений експерт, – дозволила розтягнути російські війська основними трасами київського, чернігівського та сумського спрямування, ускладнити комунікацію та управління і згодом точково та успішно контратакувати, змусивши Путіна прийняти рішення про відступ. Аналогічно ми бачимо зведення про звільнення українських сіл на херсонському напрямку та успішне стримування противника на запорізькому. Найбільшою проблемою продовжує залишатися Маріуполь, але зараз ситуація далека від занепаду і безнадійності. Проте не сказав би, що битва за Донбас, яка готується РФ, повинна принести чомусь багатьма очікувану сакральну перемогу для Путіна до 9 травня. Потрібно розуміти, що Росії протистоїть добре обстріляна та навчена українська армія, тим більше у зоні ООС (через фазу гарячої війни 2014-2015 рр. пройшли близько 300 тисяч громадян). Варто всерйоз розглядати ризик використання Придністров'я у війні проти України та спробу наступати на Одесу для відтягування українських сил. Перспективним бачу можливість спроби звільнення Херсонщини, але все залежить від конкретних дій супротивника та малюнку стратегічної оборонної операції на півдні".

У внутрішній політиці влада, за словами експерта, довела, що здатна у найкоротші терміни мобілізувати ресурси та перебудувати економіку на військові рейки.

"Я назвав би цей етап "військовою демократією". Кабінет міністрів у повному складі засідає у Києві, Рада злагоджено та оперативно приймає закони. Політичні суперечки, дискусії та інтриги виведено з суспільної сфери. Найважливішими рішеннями стали призупинення діяльності проросійських партій, ухвалення закону про колаборантів, закону про заборону публікацій пересування ЗСУ, тощо. Підприємства критичної інфраструктури – Укрзалізниця, Укрпошта, Енергоатом та інші перебудували роботу на поточні соціально-значущі функції – забезпечення пенсіями, евакуація громадян, забезпечення електроенергією. Для бізнесу влада пішла на революційні зміни податкової та митної сфери. Міністерство економіки на чолі з Ю.Свириденком модернізувало кредитну програму 5-7-9%, розширивши її для підприємців. Міністерство інфраструктури займається налагодженням логістики необхідних ресурсів для аграріїв та промислових підприємств. Мобільна та гнучка економіка воєнного часу може стати для України в майбутньому каталізатором для відновлення зростання та цілісної структурної перебудови", – вважає Олег Постернак.

Дипломатичний фронт, продовжує він, окрилений кількома серйозними успіхами – заявкою України до ЄС, посиленням західного санкційного тиску на Росію та спробою вийти на фіналізацію мирного діалогу з РФ у Стамбулі.

"Кожна з цих подій має суперечливу природу, але фіксує Україну як суб'єктну силу, здатну артикулювати та реалізувати свої стратегічні інтереси на міжнародному рівні, – зазначає експерт. – Позиція Заходу має оцінюватись зважено з урахуванням їхніх інтересів. Для США та Британії стратегічний інтерес – тривала ув'язка РФ у війні, її перспективне ослаблення та скорочення економічного та військово-технічного потенціалу. Також війна дозволить США скоротити енергетичний вплив РФ у Європі. Для Франції та Німеччини війна в Україні – привід задуматися про нову систему безпеки та можливо спільну європейську армію. Найбільше від українсько-російської війни виграє Китай та Індія, які не приєдналися до санкційної політики Заходу та остаточно зрозуміли, що треба дрейфувати від доларової залежності".

Вже ясно одне – немає варіантів, за яких Кремль реально виграв би цю війну

Координатор напряму міжнародної політики Центру політичних досліджень "Доктрина" Денис Москалик наголошує, що спроба російського агресора швидко підкорити Україну зазнала поразки. Як і загалом спроба підпорядкувати Україну.

"Ми здобули перемогу на півночі країни, на півдні вороги відкинуті від Миколаєва до Херсона. Найважче становище – на Сході. Саме туди росіяни перебазували основну частину ударних сил та найактивніше продовжують бойові операції. Найгірша ситуація у практично знищеному обстрілами та бомбардуваннями Маріуполі. Місту потрібна зовнішня допомога для деблокади. Мета РФ на даному етапі зрозуміла – взяти Маріуполь, оточити та розгромити українські війська на Донбасі. Щоб зробити це як "перемогу" у своїй "військовій спецоперації" – по суті, відкритої війни проти України", – пояснює експерт.

За його словами, підписання мирної угоди може поставити бойові дії на паузу. Але лише після битви на сході України.

"Чи вдасться РФ оточити українські війська в районі Сєверодонецька, Лисичанська та Слов'янська? Яким буде результат боїв за Маріуполь? Поки що складно сказати. Ясно одне – немає варіантів, за яких Кремль реально виграв би цю війну. Через якийсь час усі його тактичні перемоги обернуться глобальним крахом. У довгостроковій перспективі Росія лише втрачатиме – економічно, геополітично (вже стрімко слабшає її вплив у світі), у сенсі внутрішньої стабільності та безпеки", – прогнозує Денис Москалик.

Він звертає увагу, що хоч Захід і допомагає Україні, ця допомога (яку нам хотілося б отримувати у великих масштабах) стикається зі значним інституційним опором у низці країн.

"Низка політиків та їхніх виборців не розуміють, навіщо їм втрачати гроші та йти на конфлікт із Росією заради України. Деякі віддали б перевагу "перечекати бурю", демонструючи символічні жести. Військові поставки в Україну стикаються як із опором з боку таких "прагматиків", так і з боку "пацифістів", які просувають думку, що "що більше зброї, то більший ризик ескалації". І все це пригнічується лобіюванням з боку прикормлених друзів Росії. І все ж таки повномасштабне вторгнення 24 лютого і моторошні наслідки російської окупації, що розкриваються зараз, сколихнуло болото іноземного політикуму, протверезило західне співтовариство. Саме тому друзі України перемагають, продавлюючи необхідні рішення. Проте не варто чекати, що успіх буде однаковим у всіх країнах", – каже Денис Москалик.

Зі знакових для нас рішень останнього часу він називає закон про ленд-ліз для України, який пробивається через американський Сенат.

"Якщо його остаточно ухвалять, президент США зможе більш оперативно приймати рішення про передачу Україні необхідних засобів та зброї для оборони, – наголошує експерт. – Цей крок повторює політику США, яку вони проводили під час Другої світової задля допомоги союзникам для розгрому Гітлера. Було б чудово, щоб на такі заходи пішли такі традиційні друзі України як Британія, Канада, Австралія, Литва, Латвія, Литва, Чехія та Польща".

Читайте також на порталі "Коментарі" – Кулеба розповів, чи чекати Україні від НАТО постачання зброї.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини