Від Вірменії до України: чому у конфлікті з Азербайджаном «жертвою» не можуть бути вірмени

Як передає видання "Коментарі", у питанні чому некоректно звинувачувати в агресії азербайжанців і чому паралелі з війною в Україні недоречні розбирався " 5 канал ".

Азербайджан. Фото: ілюстративне

Про що говорять документальні факти?

1. Точно так само, як у 2014-2022 роках РФ окупувала близько 20% території України, у 1991–1993 роках  вірменські збройні формування за участю 366 полку і 622 окремого батальйону російської армії, окупували 20% суверенної території Азербайджану. У повідомленні Комісії Європейського Співтовариства від 31.05.1995 наголошувалося: "У разі  Азербайджану 20% національної території перебуває під окупацією, включаючи значну частину території за межами Нагірного Карабаху".

2. Так само як для окупації Східної України були використані проросійські сепаратисти Донбасу, Вірменія за участю збройних сил РФ окупувала землі Азербайджану, спираючись на вірменських сепаратистів у Карабаху. Було окуповано не лише місцевості, на які спочатку претендували ці сепаратисти, а й 7 районів Азербайджану, визнані міжнародною спільнотою суверенними азербайджанськими територіями.

3. Тепер вірменські сепаратисти будують плани приєднання цих територій Азербайджану до РФ. Вони навіть не приховують, що беруть приклад з анексії Криму та Донбасу. 14 квітня екс-прем’єр Вірменії Багратян заявив, що сепаратистський анклав "хоче увійти до складу Росії". Наступного дня полковник запасу Айк Наапетян наголосив в ефірі каналу Live News: "Єдина можливість зберегти цей анклав – увійти до складу Росії".  Як спосіб досягнення цієї мети він позначив масове отримання вірменським населенням Карабаху російських паспортів – за схемою, відпрацьованою при анексії Криму та Донбасу. 10 травня колишній голова делегації Національних зборів Вірменії в Парламентській Асамблеї ОБСЄ Гегамян оголосив: "Офіційно потрібно звернутися до влади Російської федерації, щоб увійти до складу РФ. Як це сталося 2014 року в Криму".

4. Так само як агресія проти України призвела до переміщення мільйонів українських біженців, агресія проти азербайджанців у Карабаху змусила понад мільйон з них залишити свої будинки. Ця цифра міститься у резолюції Генасамблеї ООН від 23.03.1994.

5. У Першій Карабахській війні (1991-1993) було знищено близько 17.000 азербайджанців – цивільних осіб;  у Другій Карабахській війні 2020 р. убито 93 цивільних, зокрема 27 жінок та 12 дітей. Окрім цих втрат, за 30 років від мін, встановлених вірменськими збройними формуваннями, постраждали 3345 цивільних.

6. Так само як РФ вчиняє ракетні обстріли українських міст, під час Другої Карабахської війни Вірменія обстріляла російськими ракетами понад 80 міст і сіл Азербайджану.

7) Так само як російські окупанти влаштували різанину в Бучі, у лютому 1992 р. вірменські збройні формування, за участю російських військових підрозділів, знищили близько 500 мирних жителів азербайджанського села Ходжали.

Усі перелічені факти підтверджені документально – не лише на підставі азербайджанських джерел, а й офіційних матеріалів ООН, ЄС, США. Вони однозначно свідчать, що не Азербайджан є агресором у цьому конфлікті, але став жертвою архітекторів проєкту “Велика Вірменія”, реалізація якого здійснювалася за сприяння Москви. Тепер за підсумками Другої карабаської війни Азербайджан відновлює свої суверенні території. І це викликає шалену реакцію багатомільйонної вірменської діаспори та окремих французьких політиків, що підпали під її вплив.