Від королев до композиторів: як відомі страви отримали свої імена

Багато популярних страв і десертів мають назви, за якими ховаються королі, митці та історичні події. Їхні історії часто не менш захопливі, ніж сам смак, а деякі з них і досі викликають суперечки між країнами.

Піца Маргарита. Фото: із відкритих джерел

Так, легендарна піца "Маргарита" пов’язується з 1889 роком, коли неаполітанський кухар Раффаеле Еспозіто приготував піцу для королеви Маргарити Савойської з томатами, моцарелою та базиліком — у кольорах італійського прапора. Водночас існує версія, що назва походить від квітки маргаритки через характерне викладання інгредієнтів.

Десерт "Павлова" отримав ім’я російської балерини Анни Павлової під час її гастролей у 1920-х роках. Новозеландці вважають, що торт створили в готелі Веллінгтона у 1926 році, австралійці ж наполягають на версії з Перта 1935 року.

Звичний сендвіч пов’язують із Джоном Монтегю, 4-м графом Сандвічем, який у XVIII столітті їв м’ясо між шматками хліба, не відриваючись від роботи чи гри. Хоча ідея була не новою, саме його титул став загальносвітовою назвою.

Рол "Кайзер" отримав імператорське ім’я на честь Франца Йосифа І та символізував найвищу якість випічки в часи Габсбургів. А яловичина "Веллінгтон", імовірно, є британською версією французької страви, перейменованою з патріотичних міркувань.

Італійське карпачо з’явилося у Венеції 1950 року й було назване на честь художника Вітторе Карпаччо через насичений червоний колір м’яса. Соус бешамель пов’язують з іменем придворного Людовіка XIV, а цукерки "Моцарткугель" — з композитором Вольфгангом Амадеєм Моцартом.

Кулінарія, як і історія, зберігає пам’ять – інколи у вигляді рецепта, який пережив століття.

Читайте також на порталі "Коментарі" — пельмені більше не "на швидку руку": три несподівані страви, які підкорять навіть гурманів.