Парламентська асамблея НАТО закликала уряди і парламенти країн Альянсу підтримати зусилля України щодо прискорення її вступу в НАТО і прийняла жорстку антиросійську резолюцію. Чи можливо посилення тиску на Росію, оскільки вона визначена головною загрозою Альянсу? Чи відкриваються тепер двері перед Україною для отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)? В цих та інших питаннях виданню "Коментарі" допомогли розібратися експерти.
НАТО. Фото з відкритих джерел
Вступ України до Альянсу можливий тільки після проведення реформ у нашій країні
Експерт в питаннях національної безпеки і оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль акцентує, що не тільки ПА НАТО прийняла жорстку резолюцію стосовно РФ і закликала керівництво країн Альянсу підтримати зусилля України щодо прискорення її вступу в НАТО. Вона нагадує, що минулого тижня Альянс вислав 8 співробітників представництва РФ при НАТО (є підозра, що не були співробітниками розвідки).
"Тобто, ми бачимо централізовані дії країн членів Альянсу, з огляду на загрозу з боку РФ і необхідність підтримки України. Однак не варто забувати, що раніше були неодноразові заяви з боку керівництва НАТО в стилі: вступ України до Альянсу можливо тільки після проведення реформ в нашій країні. В тому числі у сфері безпеки й оборони", — зазначає Катерина Коваль.
Вона також підкреслює, що країни, на території яких є збройні конфлікти або є претензії щодо меж, якісь територіальні суперечки, не можуть бути членами НАТО.
"Так, для нас важлива підтримка з боку країн-членів Альянсу. Важливо, як реагує НАТО на всілякі погрози, в тому числі інформаційні, кібернетичні, з боку РФ. Але ми завжди повинні пам'ятати, що починати треба з себе. І нам слід виконувати власні зобов'язання щодо імплементації реформ, які зроблять Україну ближче до НАТО", — резюмує Катерина Коваль.
Резолюція ПА НАТО, в якій РФ названа фактично ворогом, противником Альянсу, дає надію на те, що будуть посилені економічні, політичні, дипломатичні санкції проти Росії
Ексспікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин зазначає, що ПА НАТО — один з найважливіших інститутів Альянсу. І хоч прийняті там резолюції не є документами прямої дії, але вони враховуються штаб-квартирою НАТО, а також урядами країн-членів Альянсу при прийнятті найважливіших рішень (в тому числі в ракурсі міжнародного співробітництва).
"Радує, що прийняте рішення посилить тиск на РФ. Схоже, країни НАТО все більше усвідомлюють загрозу, яку несе Росія не тільки європейській, а й світовій безпеці. Вона порушує міжнародне право, здійснює агресію проти сусідів (Молдова, Грузія, Україна), здійснює політичні вбивства. Вона втручається у внутрішні справи держав, в чужі вибори. Це несе загрожує тому, що декларує НАТО — демократичним стандартам, за якими живуть країни, які є членами Північноатлантичного альянсу. Повною мірою цю загрозу відчули країни НАТО, які є сусідами Росії: країни Балтії, Польща, Румунія", — підкреслює Влад Волошин.
Він звертає увагу, що РФ не тільки зазіхнула на молдавські, грузинські, українські території, а й все частіше робить провокації проти країн НАТО. Це і літаки, які порушують чужий повітряний простір. І кораблі, які заходять в чужі територіальні води. І вибухи військових складів, за якими явно стирчать вуха Кремля. І політичні вбивства.
"Резолюція ПА НАТО, в якій РФ названа фактично ворогом, противником Альянсу, дає надію на те, що будуть посилені економічні, політичні, дипломатичні санкції проти Росії. І це, звичайно, позитив, — впевнений Влад Волошин. — Але чи допоможе це Україні стати ближче до НАТО? Навряд чи. Адже той же ПДЧ — це комплекс різних заходів, норм, яким має відповідати держава, котра розраховує на членство в Альянсі. Якщо Україна буде відповідати цим нормам, то отримає і ПДЧ, і членство в НАТО. З часом. Ну, а резолюція ПА ООН може стати гарною підмогою в нашому протистоянні з РФ".
Також читайте на порталі "Коментарі" — Зеленський розповів про непросту розмову з Байденом про членство України в НАТО.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.