Уряд має скасувати "авансові внески" з АЗС, по яких вдарили російські дрони - АПЕБ

Російські удари по українських АЗС стають системними. Під час повітряної атаки 1 травня ворог зруйнував і пошкодив одразу три заправні станції — у Харкові та Чугуєві, повідомляють моніторингові канали. Водночас в Асоціації паливно-енергетичного бізнесу наголошують: такі атаки тривають давно, але саме зараз масштаб стає очевидним. Бо одномоментно уражено кілька АЗС. В АПЕБ зазначають — під ударом передусім локальний паливний бізнес. В прифронтових районах заправка зазвичай не просто комерційний об’єкт, а частина критичної інфраструктури.

Ілюстративне фото

"В деяких прифронтових містах російські дрони вразили більшість заправок. Наприклад, у Богодухові із семи АЗС лише одна вціліла. Це системне знищення інфраструктури, яка забезпечує логістику, роботу бізнесу та критичних служб. В цих умовах держава має полегшити фінансовий тиск, створити хоча б мінімальні умови для відновлення", — заявила заступниця голови АПЕБ Тетяна Думенкова.

В Асоціації зазначають, що головна проблема не в руйнуваннях. А тому, що бізнес лишається сам-на-сам з наслідками і з нього продовжують стягувати податки, наче нічого не сталося. Після "прильоту" частина АЗС потребує демонтажу знищеного обладнання, експертиз, ремонту електромереж, навісів, систем безпеки тощо. Це не один місяць. У цей час заправка не працює. Але ж авансові платежі залишаються.

"Держава бере податок наперед, не враховуючи обставини. Це ключова несправедливість. Хтось успішно працює в тилу, а хтось від атаки втратив майно, не отримав компенсації, самостійно відновлює об’єкт. І держава вимагає щомісяця платити цих 60 тис. грн. авансу. Це не підтримка економіки під час війни, а дотискування тих, хто й так на межі", — підкреслила Тетяна Думенкова.

В АПЕБ наголошують, що страхові компанії не покривають воєнні ризики бо АЗС — об’єкти підвищеної небезпеки. З банківським фінансуванням така ж історія. Тож локальний оператор сам шукає кошти. Відновлення найпростіших ушкоджень на АЗС обходиться від 1 млн. грн. Водночас, в АПЕБ звертають увагу, що за даними ДПС, торік паливний рітейл заплатив авансових платежів лише 3,4 млрд. грн. Для порівняння, акциз дав 118 млрд. грн. В Асоціації закликають уряд відреагувати на нову реальність і першим кроком скасувати авансові внески для постраждалих АЗС.

"Авансовий платіж нічого не вирішує, але створює нові ризики для ринку. Особливо в поєднанні з воєнними руйнуваннями. Коли АЗС знищує російський дрон, а держава продовжує нараховувати ці аванси, це виглядає як подвійне покарання для бізнесу: спочатку удар ворога, потім фінансова евтаназія від держави", — резюмувала Тетяна Думенкова.

Довідка: 1 грудня 2024 року в Україні запроваджено обов’язкову щомісячну сплату авансових внесків для суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним. Щомісячні авансові внески становлять 60 тис. грн за кожне місце реалізації пального. Ці платежі враховуються, як частина податку на прибуток, однак у разі перевищення над фактичним податковим зобов’язанням не повертаються і не переносяться на майбутні періоди.