«Укрексімбанк» і привласнення бізнес-активів: приклад «Бліц-Інформу»

Державний "Укрексімбанк" вже майже 4 роки блокує право власника збанкрутілого активу "Бліц-Інформ" розпоряджатися придбаним на аукціоні майном. Тривають судові оскарження самого аукціону вже по другому колу, в яких задіяні ще й сумнівні методи оплати праці маловідомих юристів з державного бюджету. Напередодні розгляду Верховним судом цього скандального "кейсу" аналізуємо його історію та наслідки. 

Укрексімбанк

У 2019 році майно поліграфічного підприємства "Бліц-Інформу" було продане на аукціоні покупцеві ТОВ "Палп Мілл Прінт", який одразу сплатив усю суму за актив. "Укрексімбанк", оскільки був одним з основних кредиторів "Бліц-Інформу", одразу після торгів розпочав процедуру судового оскарження результатів аукціону з вимогою його скасування. 

Однією зі штучних підстав такого оскарження стало недопущення до участі нібито ще одного учасника — "Асвіо Банка", який насправді не мав наміру купівлі активу. "Асвіо" не сплатив у повному розмірі обов’язковий внесок учасника аукціону (недоплата склала 65 коп), що і стало причиною його виключення. Наразі є підстави вважати, що "Укрексімбанк" та "Асвіо банк" діяли, звіривши позиції. І головна їх мета була досягнута — створено штучний аргумент для безкінечних судових тяжб з цього приводу. 

40 мільйонів на юристів 

Спір довкола законності аукціону з продажу "Бліц-Інформ" вже пройшов  перше коло судів — від першої інстанції до касаційної,- і зараз завершується друге аналогічне коло. Кілька разів судді приставали на сторону нового власника "Бліц-інформу", підтверджуючи законність аукціону. На позицію банку лиш одного разу пристала апеляційна судова інстанція (на другому колі оскарження). І сталося це після виведення з банку кількох десятків мільйонів гривень під виглядом гонорарів для маловідомої  юридичної компанії "А.Д.Хок".

Цим юристам, згідно з договором, за судову тяганину довкола "Бліц-Інформу" банк виділив 42 млн грн. В той час, як сама компанія "А.Д.Хок" була залучена "Укрексімбанком" без конкурсу та не відповідає критеріям держбанків. Та чим довше триває спір з приводу цілком законного аукціону, тим більше мільйонів є змога вивести з державної  фінустанови.  

"Сліпий" банк 

Оскільки випадок "Бліца" вже вважається таким собі канонічним "проблемним аукціонним кейсом", на якому чиновники держбанку намагаються фактично заробити двічі, то варто пояснити наступне. 

Співпраця "Укрексімбанку" з "Бліц-Інформ" мала специфічну історію. Основні зобов’язання почали виникати в компанії перед банком дуже давно. Далі кредитних ліній ставало тільки більше. Кредитні лінії під обладнання підприємства чергувались з кредитними лініями під поповнення обігових коштів. Банк відкривав нові і нові лінії, попри те, що підприємство увесь час перебувало в стані хронічної неплатоспроможності. Ба більше, цей стан, підігрівався політикою "Укрексімбанку".

Вже у 2013 році "Бліц-Інформ" фактично був банкрутом. Підприємство мало постійний операційний збиток. Але банк чекав на висновки аудиторських компаній про і так очевидне, продовжуючи нарощувати боргові зобов’язання компанії.

На 1 липня 2018 року заборгованість "Бліц-Інформу" перед банком сягала 1 275 499 571.24 грн., і лише за рік вона зросла майже на пів мільярда гривень — до 1 747 586 410,39 грн — без залучення додаткових кредитів. Таке  зростання боргу мало суто штучний характер — росли відсотки по кредитах, а також "Бліц" ще й сплачував банку додаткову разову комісію в мільйонних сумах. 

Відібрати — продати 

Врешті, згодом стало зрозуміло, що метою такої політики банку було одне — забрати собі у заставу усе майно "Бліца". Для цього й максимально нарощувався борг. З цієї ж причини із 2018 року не існувало жодних графіків реструктуризації заборгованості з виплатами. Підтвердженням такої мети, є і той факт, що "Укрексімбанк" надавав кредити глибоко неплатоспроможному підприємству задля врегулювання його заборгованості перед іншим банком. А також "Укрексімбанк" видавав кредити, якими перекредитовував повторно все те, що перебувало у нього в заставі під попередніми кредитами. 

Хоча ж банк міг відмовитись від застави та стати конкурсним кредитором підприємства. За таких умов він би мав  основний голос в процедурі банкрутства у 2018-2019 роках. Але цього "Укрексімбанк" не зробив.

Натомість ще у 2017 році банк почав давати дозвіл на продаж найбільш ліквідних об’єктів  "Бліц-Інформу" з дисконтом залогової вартості: в той вас як 1 од. обладнання коштувала 18 млн  євро, банк дав дозвіл продати дві одиниці за 2,4 млн євро (не 36 млн, а 2,4). І йшлося про повністю нове обладнання, навіть ще не змонтоване. 

Боротьба за землю 

Аукціон з продажу "Бліца" від 2019 року не влаштовує зараз "Укрексімбанк" не тому, що пройшов незаконно чи неправильно. А лише тому, що й досі існують зацікавлені особи, які прагнуть таки забрати цей актив собі. Так принаймні все виглядає, враховуючи наявність змови  з "Асвіо Банком" та вже публічних намірів КМДА віддати земельні ділянки, де розташований "Бліц-Інформ", під забудову.

У КМДА, зокрема, й не заперечили, що землі поблизу заводу "Радикал" (тут же майновий комплекс "Бліц-Інформу") — ласий шмат для забудови, яка вже навіть попередньо погоджена. 

Заручник — держава 

Допоки триває неоголошена війна банку проти українського поліграфічного підприємства в особі "Палп Мілл Прінту", останнє не може набути право власності на законно придбаний "Бліц-Інфом", не може змонтувати там нове обладнання, інвестувати кошти західних інверторів у розвиток поліграфічної справи. А такі можливості  є, як і готовність західних інвесторів  підтримати цей бізнес в Україні під час війни. 

Тобто в умовах, коли кожне п’яте  підприємство  вимушено зупиняє роботу, а тисячі — не в змозі платити податки; бачимо зумисні спроби руйнації компаній, які ці податки платять, і робочі місця — все ще створюють.  

Держава ж, окрім цього позбавлена права розпоряджатися коштами, сплаченими "Палп Мілл Прінтом" за збанкрутілий актив. І ще держава зазнає мільйонних збитків на схемі "Укрексімбанку" з фінансування невідомих юристів. Останньою, до слова, зацікавилися навіть в НАБУ, бо виведені через "А.Д.Хок" кошти могли бути використані банком ще й для корупційного впливу на суддів.