Дане опитування показало ефект того самого "об'єднання навколо прапора"
Нові опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) продемонстрували зростання довіри до державних органів, особливо до президента. А приблизно половина жителів України висловлює думку, що в країні має місце дискримінація за ознакою мови. Як прокоментуєте ці дані? Про що вони говорять? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Рейтинги влади зараз безпосередньо залежать від ситуації на фронті
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно зазначає:
"Питання мови – це про процеси, а питання довіри до влади – більше про особистості та про те, як і в який момент безпосередньо подій вони діють".
Зрозуміло, продовжує експерт, що рейтинги влади зараз безпосередньо залежать від ситуації у російсько-українській війні. Від того, що відбувається на фронті.
"Під час війни внутрішні політичні процеси мінімізовані, а влада у своїй публічній риториці сконцентрована на зовнішньополітичних викликах та на протистоянні російській агресії. І тут логічна єдність влади та опозиції (в основному), підтримка даних дій суспільством. Ефект того самого "об'єднання навколо прапора", який показав це опитування", – пояснює аналітик.
Щодо іншого опитування, яке показало, що майже половина українців відчуває дискримінацію за мовною ознакою, тут, за словами Олесі Яхно, багато залежить від того, як було сформульовано питання. Де саме та яким чином проводили дослідження.
"На загальнодержавному рівні всі перейшли на українську – і це зрозуміло. Як і те, що міжособистісне спілкування має на увазі використання не лише державної мови, – наголошує експерт. – Українського продукту у частині фільмів, музики стає дедалі більше. Як і україномовних громадян. І це абсолютно логічно".
Потрібно ставати ближче до Європи
Політичний експерт Світлана Кушнір нагадує, що українці мають гарний вислів "Біда і горе – об'єднують". На її думку, частина відсотків довіри до державних органів влади якраз і має ось цю ментальну установку.
"Не дивно, що під час воєнного стану та страшних гуманітарних випробувань українські громадяни об'єдналися навколо одного лідера – Володимира Зеленського. Пам'ятаємо цю фразу-мем - "бо не втік". Президент продемонстрував силу духу та стійкості у перші місяці війни. Його рейтинг, який до широкомасштабного вторгнення був на рівні 20-30%, одразу піднявся до 80%. Тому що не втекли і десятки мільйонів українців, які ототожнювали себе з 2019 року з "простим хлопцем із Кривого Рогу, який став переможцем перегонів". Звичайно, за собою, так би мовити, на своїх плечах, Зеленський підтягнув і рейтинг інших центральних органів влади – парламенту, уряду", – вважає Світлана Кушнір.
Згодом, продовжує вона, скандали щодо корупційних схем та дій тих же представників влади трохи підкосили рівень довіри. Але поки що іншого Першого на даному історичному етапі, як кажуть соціологи, українці не бачать.
"Але це – поки що, – уточнює експерт. – Тому й розпочато активну боротьбу з корупцією на вищих щаблях, яку фактично сприймають як персональну боротьбу Зеленського та виконання (нехай і пізно, і не без допомоги "чарівних пенделів" від закордонних партнерів) передвиборчої обіцянки. Правильна стратегія у разі, якщо Зеленський вирішить балотуватись на другий термін".
Інша справа, зазначає Світлана Кушнір, – це болісне питання мови. Якщо вже проводити паралелі, то саме за цим напрямком передвиборчі обіцянки, які чули виборці частини центру, півдня, сходу України, не виконані так, як бачив собі електорат у 2019 році, наголошує вона.
"Мовна політика потрібна державі. Але має йти дуже делікатно, – впевнена експерт. – Незважаючи на те, що росіяни напали на нас, ми не повинні пригнічувати українців, які з дитинства спілкуються українською (а не часто чисто російською) мовою. Людей, які почали переходити на українську, тим самим обравши сторону і державу у цій війні – Україну. Думаю, що наведені в опитуванні дані про дискримінацію за мовною ознакою можуть дуже болісно вдарити по наших амбіціях щодо приєднання до Євросоюзу. Тому що в ЄС стежать за ситуацією з мовами етносів, які мешкають у країні, мовами меншин – і фіксують випадки сегрегації за мовною ознакою".
Світлана Кушнір вважає, що у цьому питанні нам як Державі потрібно діяти більш продумано, компетентно та ліберальніше, як би не здавалося це комусь "зрадою" (такою не є – ні по суті, ні в очах європейців).
"Давайте ставати ближчими до Європи! – закликає експерт. – І діяти не лише методом батога. Наприклад, для тих, хто переходить на українську, можна певні заохочення запровадити. Так перехід усіх на "мову" відбувся б швидше. І, мабуть, символічно, що ми про це говоримо у День української писемності. Вкотре згадуючи, що наша солов'їна входить до десятки наймилозвучніших мов світу".
РФ завжди грала на видимості мовних протиріч
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін розмірковує так:
"Дані про те, що рейтинг влади зберігається на високому рівні, говорять про наступне: попри затягування війни люди розуміють – багато в чому від рішень влади залежить ситуація в Україні. І в цьому сенсі не дивна потужна підтримка Зеленського".
При цьому, уточнює експерт, слід розуміти, що в умовах війни люди обережно висловлюють свою думку.
"Дослідження щодо дискримінації, в якому на перше місце вийшла дискримінація за мовною ознакою, говорить про те, що в медійне, публічне поле періодично потрапляють такі скандали. І це могло підштовхнути низку опитуваних вказати саме мовний момент як найбільш дискримінаційний. Це не означає, що по факту є настільки великий утиск саме через мову", – вважає Олексій Якубін.
На його думку, для влади, щоб утримувати тренд на високу довіру, важливо враховувати подібні дані – та реагувати на них.
"Потрібно пам'ятати, що РФ завжди грала на видимості мовних протиріч - і не підігравати тут країні-агресору", - констатує політолог.
Читайте також на порталі "Коментарі" - бити по шапці треба: Арестович емоційно висловився про мовне питання в Україні.