Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров запевняє, що в країні все готово до того, щоб провести перепис населення із застосуванням різних сучасних цифрових засобів для верифікації та формування реєстрів. Як ставитеся до ідеї про цифровий перепис населення? Які плюси та мінуси є подібного демографічного виміру? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Україна готується до цифрового перепису населення. Фото: із відкритих джерел
Доктор філософських наук, президент Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), професор кафедри соціології Університету "Києво-Могилянська Академія" Володимир Паніотто поділився такою думкою:
За словами професора, плюси проведення цифрового перепису полягають у тому, що можна суттєво прискорити процес збору, обробки та аналізу даних. Онлайн-форми, пояснює він, можуть зробити участь у переписі більш доступним та зручним для населення. Те ж використання цифрових реєстрів та баз даних дозволяє оновлювати інформацію в реальному часі або з мінімальною затримкою.
Проте, наголошує він, виникає безліч сумнівів щодо можливості його проведення.
1). Є сумніви щодо якості реєстрів, які у нас є. Навіть у країнах із хорошими реєстрами (США, Німеччина, Франція) вони використовуються як допоміжні інструменти – і все одно проводяться опитування населення (або комбінація реєстрів та опитувань), наголошує експерт.
2). Використання програми Дія не вирішує проблем. За даними опитування КМІСу, проведеного у вересні 2022 року на замовлення Програми розвитку ООН за підтримки Швеції та у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України, Дію використовує 52% населення, що знаходиться на території, яка контролюється урядом України. Причому ті, хто користуються Дією, відрізняються за багатьма характеристиками тих, хто не користується, звертає увагу Володимир Паніотто.
3). Не всі громадяни можуть мати рівний доступ до Інтернету чи цифрових навичок, що може виключити деякі групи населення з перепису.
4). Чи можливо взагалі проводити перепис під час війни? Як враховувати тих, хто перебуває на окупованій території, тих, хто перебуває в Європі, США (йдеться про близько 6 млн. осіб), тих, хто добровільно чи примусово поїхав до Росії (це ще 1-2 мільйони)? Кого з них можна продовжувати вважати громадянами України та включати до перепису? Наприклад, Елла Лібанова (академік, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України) вважає, що перепис можна буде провести лише за кілька років після війни, акцентує доктор філософських наук.
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко у проведенні електронного перепису під час війни бачить більше проблем, ніж позитиву.
Зрозуміло, що зараз вони так тупо не зроблять, вважає Андрій Єрьоменко. Але де гарантія, що цифри також не будуть взяті плюс-мінус "зі стелі"?
Він звертає увагу ще на момент. Якщо ставка зроблена саме на цифровий перепис, треба зводити бази даних. Відповідно, вся інформація про вас, яка є у різних базах, зведеться в одну.
Економічний експерт Данило Монін також нагадує, що в Україні цифровий перепис ніби провели у 2020-му році. І нарахували тоді 37-38 млн людей.
На його думку, якщо після проведення цифрового перепису Укрстат знову публікуватиме 40-41 млн населення, тоді такий перепис – це гроші на вітер, що особливо злочинно під час війни.
Читайте також на порталі "Коментарі" — які очікування від виборів у Польщі – що буде з українсько-польськими відносинами.
Новини