Верховна Рада обрала нарешті двох членів Вищої Ради Правосуддя (ВРП). Під час фінального голосування кандидатури Романа Маселка та Миколи Мороза підтримали 258 нардепів. Що означає це рішення? Чому з ним так затягли? На що може перетворитись українська судова система в найближчому майбутньому? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Вища рада правосуддя. Фото: із відкритих джерел
Обрання нових членів Вищої Ради Правосуддя навряд чи може кардинально вплинути на ситуацію
Доктор права, адвокат Іван Ліберман вважає, що є низка причин, чому так затягли з обранням нових членів ВРП.
"Спочатку довго визначалися з "правилами гри". Потім почалася війна, все стало ще складніше, зокрема з технічного погляду, і навіть з адміністративної. Перевірки мали стати ретельнішими, а бази даних деякий час були закриті. Багато чого було заблоковано, багато чого відкладалося", – пояснює Іван Ліберман.
На його думку, покращення роботи української судової системи залежить не від якихось комісій, не від якихось "фільтрів" у вигляді людей чи програм, а виключно від професіоналізму та мудрості кожного окремого судді у кожному окремому суді – у кожному конкретному рівні судочинства. Як у судах першої інстанції, так і в Апеляційному, Верховному, Конституційному Суді.
"Не думаю, що обрання нових членів Вищої Ради Правосуддя може якось кардинально вплинути на ситуацію. Безумовно, це призначення є важливим у сенсі запуску роботи з формування відповідних комісій для відбору суддів. Система має функціонувати, – зазначає Іван Ліберман. – Але точно не від ВРП залежить, щоби українські суди стали зразками правосуддя. Це можливо лише якщо кожен окремий суддя буде мудрим, справедливим, чесним".
Відсутність об'єктивного правосуддя (верховенства права) завжди була темою критики української влади
Політичний аналітик Павло Нусс упевнений, що Романа Маселка, який став одним із нових представників Вищої ради правосуддя, точно не стане представником чи лобістом влади.
"Незважаючи на те, що у минулому він неодноразово критикував, наприклад, президента Порошенка, фракція "Європейська солідарність" підтримала його кандидатуру, – звертає увагу аналітик. – Загалом судова реформа, розпочата за п'ятого президента, була загальмована після обрання шостого. Після формування Верховного суду на конкурсній основі за Порошенка, логічно було сподіватися на Зеленського щодо формування оновлених апеляційних судів, а відтак і судів першої інстанції. Але цього не сталося.
Павло Нусс вважає, що відсутність об'єктивного правосуддя (верховенства права) завжди була темою критики української влади та головним фактором стримування для інвесторів.
"За підсумком скажу, що на Маселко громадянське суспільство покладає надії", — констатує експерт.
Фактично весь цей час ми спостерігали повну безкарність суддів
Адвокат Тетяна Матяш наголошує, що потреба у доукомплектуванні ВРП та початку роботи відповідних комісій була потрібна ще вчора. Адже проблеми, наголошує вона, утворилися у всіх сферах судової системи.
"Частина суддів не може звільнитися. Купа вакантних посад, що призводить до порушення права доступу до правосуддя", – пояснює експерт.
Крім того, продовжує вона повністю зупинено розгляд скарг на суддів.
"Фактично весь цей час ми спостерігали повну безкарність суддів. А терміни притягнення суддів до відповідальності – спливали, – зазначає Тетяна Матяш. – Отже, сам факт обрання членів ВРП – вітається. Це правильний крок і в ракурсі виконання програми членства в ЄС. Щодо особистісних якостей нових членів ВРП, нехай про це скаже їхня діяльність уже на посаді. Бо не можна подобатися всім. Але чесна робота – це найкраща характеристика людини".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Рада ухвалила низку важливих рішень: про що вони говорять — чи це вплине на війну в Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.