Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
У серпні в українському політичному просторі одночасно повернулися дві історії — спроби Андрія Єрмака знову стати публічно помітним і протести так званого "Картонкового майдану" через рішення щодо Михайла Федорова. На перший погляд, це різні сюжети, однак обидва так чи інакше пов’язані з президентом Володимиром Зеленським і демонструють нові лінії внутрішньополітичної напруги. Чи справді Єрмаку вдасться повернутися у велику політику та чи може протест навколо Федорова перерости у щось більше? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Картонний майдан. Фото: з відкритих джерел
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Анна Малкіна так прокоментувала ситуацію:
Щодо Єрмака, то співрозмовниця порталу "Коментарі" говорить, що наразі передчасно говорити про повноцінне повернення у "велику політику".
За її словами, Андрій Єрмак працює зараз над відбілюванням репутації, тоді як ситуація з Михайлом Федоровим є кардинально іншою. Михайло Федоров був звільнений з посади міністра оборони, маючи надзвичайно високий рівень суспільної довіри. Саме тому протести проти, здавалося б, звичайного кадрового рішення, переросли в безстроковий "Картонкоаий майдан". Зараз навколо Федорова потенційно формується те, чого українська політика давно майже не бачила: альтернативний центр суспільної легітимності всередині табору людей, які не обов’язково є принциповими противниками Зеленського. Але це показує, що монополія президентського центру починає руйнуватись.
Анна Малкіна зауважує, саме тому найближчі місяці будуть показовими. Якщо Єрмак залишиться лише медійно помітним, але не поверне реального впливу на рішення, його нинішня активність виявиться радше боротьбою за політичне виживання. Якщо ж протести навколо Федорова зможуть пережити самого Федорова як головну тему і сформулювати ширший запит на зміну механізмів ухвалення рішень, тоді ми зможемо говорити про появу нового фактора української внутрішньої політики. Якщо Федоров піде в опозиційну політику, він потенційно конкуруватиме із Зеленським не як його традиційний антагоніст, а як людина, що виросла всередині самої президентської системи і може запропонувати її виборцям альтернативу без радикального заперечення всього періоду Зеленського.
Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко зазначив, обидві згадувані події символізують дві лінії внутрішньополітичної напруги – по відношенню до колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, і громадські протести щодо звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони, а об’єднує ці дві лінії, хай і непрямо, президент Зеленський.
Володимир Фесенко зауважує, є два парадокси спроб повернення Єрмака. Перший: кожна спроба такого повернення викликає нову хвилю критики і навіть хейту. Замість іміджевої реабілітації відбувається нова хвиля демонізації Єрмака. Другий: кожна спроба публічного повернення Єрмака створює проблеми, хай і непрямо, для Президента Зеленського. Як тільки Єрмак з’являється в публічному просторі, знов відновлюються чутки і припущення про вплив Єрмака на Зеленського.
Також видання "Коментарі" повідомляло – Єрмак гучно програв у суді: яку жорстку вимогу ексчиновника не задовольнили.