Головна Новини Суспільство події Туреччина та Угорщина збунтувалися: що не так із системою колективної безпеки – у чому загроза
commentss НОВИНИ Всі новини

Туреччина та Угорщина збунтувалися: що не так із системою колективної безпеки – у чому загроза

Туреччина та Угорщина продовжують грати на своїх особистих інтересах

17 травня 2022, 11:00 comments1062
Поділіться публікацією:

Туреччина гальмує вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. Угорщина зриває затвердження шостого пакету санкцій проти Росії. Експерти проаналізували те, що відбувається для видання "Коментарі".

Туреччина та Угорщина збунтувалися: що не так із системою колективної безпеки – у чому загроза

НАТО. Фото з відкритих джерел

На фоні російської агресії, точно не час грати виключно на себе

Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Євгенія Габер.

"І у разі блокування Угорщиною прийняття нового пакету санкцій щодо Росії, і в небажанні Туреччини погодитися на членство Фінляндії та Швеції в НАТО – ми бачимо приблизно одну й ту саму модель поведінки. Обидві країни заявляють, що не допустять ухвалення спільних, колективних рішень, важливих не лише для відповідних організацій, а й для світової безпеки. Однак при цьому посилають меседжі, що готові домовлятися. І озвучують можливі альтернативні шляхи, коли у разі задоволення їхніх особистих національних інтересів можуть погодитися на відповідні рішення".

При цьому, наголошує аналітик, поступово ці вимоги збільшуються. Так, у випадку з Угорщиною спочатку глава МЗС Петер Сійярто говорив, що для відмови від російської нафти його країні необхідно 550 млн. євро для переобладнання нафтопереробного заводу і ще 200 млн. євро на збільшення пропускної спроможності трубопроводу через Хорватію. Нині ж сума зросла до 15-18 млрд євро.

"Те саме стосується Туреччини, – зазначає Євгенія Габер. – Спершу офіційна Анкара обурювалася тим, що Швеція та Фінляндія нібито "потурають терористичним організаціям" (мова про курди), а тепер ще й звинувачує ці скандинавські країни у запровадженні санкцій проти Туреччини".

Хороша новина, за словами аналітика, в тому, що в обох випадках, як на мене, не йдеться про жорстке блокування, все більше схоже на якийсь торг. Погана в тому, що сучасна система колективного права стала все частіше використовуватися для маніпуляцій, для вирішення особистих питань.

"У відстоюванні національних інтересів немає нічого поганого. Це "реал політик". Але зараз, на фоні російської агресії, точно не час грати виключно на себе. Тим більше, так відкрито. Тому Рада безпеки ООН, НАТО, ЄС або будь-яка інша структура, де необхідно одностайне голосування, перетворюються на поле для маніпуляцій з боку певних гравців", – каже Євгенія Габер.

Вона впевнена, що для України те, що відбувається, означає необхідність і надалі проводити активну роботу з нашими міжнародними партнерами. Але при цьому розраховувати насамперед на власні сили.

"Незважаючи на стан двосторонніх відносин (з тією ж Туреччиною), ті рішення, які необхідні не тільки нам, але світовій безпеці (адже йдеться про стримування агресора та військового злочинця – Путіна), упираються в ті чи інші особисті інтереси тієї чи іншої країни. . А непрямі наслідки таких рішень, м'яко кажучи, не завжди є позитивними для України, – наголошує аналітик. – Але оскільки переважна кількість країн НАТО та ЄС розуміють російську загрозу, я думаю, що буде знайдено можливості для втілення в життя справді важливих рішень у рамках міжнародної системи безпеки".

Проблема ЄС, як і в НАТО, є принципом консенсусу. Потрібно міняти процедуру, а це – час

Експерт Українського інституту політики Руслан Бізяєв акцентує, що проблема саме в тому, що і в НАТО, і в ЄС всі рішення ухвалюють одноголосно.

"У випадку із Туреччиною – є трек внутрішньополітичної ситуації. У процесі та після спроби перевороту у 2016 році, який мало не коштував президенту Ердогану крісла, а можливо й життя, Швеція та Фінляндія підтримували Курдську робочу партію (больова точка для Анкари) та тодішню турецьку опозицію (гюленістів). Відповідно Туреччина зараз торгується за те, щоб ці дві скандинавські країни припинили підтримку противників офіційної Анкари, – пояснює експерт. — З огляду на те, що нещодавно США дозволили постачання до Туреччини винищувачів Ф-16, навряд чи питання стоїть руба. Адже якщо Туреччина заблокує прийняття Швеція та Фінляндія до НАТО, це викликає кризу всередині Альянсу. Навряд Анкара до цього готова. Але щоб подолати право вето, треба змінювати внутрішню процедуру прийняття нових членів до НАТО. Переписувати усі статутні документи. Процес не швидкий, бо знову ж таки – узгодження".

Руслан Бізяєв припускає, що все вирішуватиметься у непублічній сфері. А з огляду на вчорашню заяву Путіна, що РФ не розглядає вступ Фінляндії та Швеції до НАТО як недружній крок, думає, у Москві вже чудово розуміють найближчі перспективи вирішення цього питання. А саме – що Фінляндія та Швеція незабаром поповнять Альянс.

"Що стосується Угорщини та блокування нею шостого пакету санкцій проти РФ – питання не лише в Угорщині. Вже близько десяти європейських компаній, урозріз із політикою санкцій, відкрили рахунки в РФ для оплати за газ у рублях. І ще приблизно стільки ж, за даними Блумберга, збираються це зробити найближчим часом. Тобто, ми бачимо внутрішню кризу структури ЄС, – зазначає експерт. – І недаремно переобраний на другий термін французький президент Макрон (а Франція зараз головує у Раді ЄС) має намір реформувати Євросоюз. Зокрема, виступає за створення ще однієї надструктури над існуючими, яка б ухвалювала рішення не виключно одноголосно, а – двома третинами голосів. Тому що проблема ЄС, як і в НАТО, є принципом консенсусу. Потрібно змінювати процедуру, а це – час".

Наскільки вдасться задумане Макрону – сказати складно. Але на даний момент, з огляду на те, що де-факто шостий пакет санкцій так і не прийнято, все виглядає так, що і його ухвалення, і питання реформування ЄС можуть бути відкладені до осені, прогнозує Руслан Бізяєв. У розрахунку, наприклад, на те, що на той час або знайдеться певний вирішення російсько-українського конфлікту, або американцям та європейцям вдасться знайти заміну вуглеводнів РФ у країнах Близького Сходу.

Читайте також на порталі "Коментарі" — президент Зеленський висловився про долю військових Азовсталі.




Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!