Сучасний світ під владою старих: яка небезпека очікує на молодь

У сучасному світі віковий розрив між політичними лідерами та їхніми громадянами стає дедалі помітнішим. Всі десять найбільш населених країн світу очолюють лідери віком понад 70 років. Для порівняння, ще десять років тому такий сценарій був актуальним лише для однієї держави.

Чому світові лідери переважно старі

Медіанний вік світових лідерів нині становить 62 роки, а більш ніж половина населення країн світу живе з лідерами вік, яких понад 70 років. Ці лідери в середньому на 40 років старші за середній вік населення в країні. Особливо яскравий контраст між віком лідерів і значно молодшим населенням спостерігається в Африці. Наприклад, президент Камеруну Поль Бія, якому 91 рік, перебуває при владі понад 40 років, тоді як середній вік в країні — 18 років.

Інші густонаселені країни світу також мають керівників літнього віку. Наприклад, лідеру КНР Сі Цзіньпіну – 71 рік, російському диктатору Володимиру Путіну – 72 роки, прем’єр-міністру Індії Нарендру Моді – 74 роки, а президенту Бразилії Лулі да Сілві – 78 років. Крім того, Джо Байден вважається найстаршим президентом США, адже в кінці терміну його вік становив 81 рік. Однак 78-річний Дональд Трамп може перевершити його рекорд, якщо залишиться президентом США до кінця терміну. 

Середній вік лідерів світу — 62 роки

Водночас у Європі, де середній вік населення вищий, політики загалом молодші, ніж у країнах Африки чи Азії: прем’єрці Італії Джорджі Мелоні – 48 років, президенту Франції Еммануелю Макрону — 47 років, а президенту України Володимиру Зеленському – 46 років. 

Чому молодь рідше потрапляє в політику

Існує кілька варіантів, чому середній вік лідерів збільшується. Одна з причин полягає в тому, що медичні технології покращуються, і люди живуть довше. Інша стосується зростання авторитаризму у світі, а авторитарні лідери часто залишаються при владі довше. Прикладом цього можуть бути лідери у Китаї та Росії — Сі Цзіньпін та Володимир Путін, які зміцнюють свій вплив, подовжуючи терміни перебування при владі.

З іншого боку, в демократичних країнах, молодим кандидатам може бути важко отримати фінансування та підтримку для участі у виборах, тоді як старші кандидати вважаються більш досвідченими серед населення, їх багато хто знає і вони мають численні зв’язки.

Наслідки для суспільства

Різноманітність у віці серед політиків допомагає враховувати потреби всіх груп населення, особливо у світі, що швидко змінюється. Наприклад, молодші політики краще розуміють сучасні технології та соціальні медіа, що дозволяє їм ефективніше впроваджувати нові політики, а досвідчені лідери часто краще орієнтуються у політичних механізмах і мають налагоджені зв’язки. Однак віковий розрив із виборцями може демотивувати молодь, знижуючи їхню явку на виборах і довіру до демократичних процесів.

Молоді виборці загалом рідше беруть участь у голосуванні. За опитуваннями проведеним в 33 країнах, лише 44% людей віком 18-29 років завжди голосують, порівняно з 60% старших виборців. Це знижує ймовірність ухвалення політик, які відображають інтереси молоді, наприклад, у сферах освіти, працевлаштування чи кліматичних змін та загалом може створити умови, де менше уваги приділяється потребам молоді. Таким чином, старіння політичної еліти — це виклик для сучасних демократій. 

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про рейтинг світових лідерів, які найдовше перебувають при владі.

Також "Коментарі" писали про рейтинг схвалення світових лідерів.