Стала відома реакція військових на скандал довкола фінансування дослідження пінгвінів

Проросійський блогер Анатолій Шарій повідомив про те, що держава виділила 463 млн гривень на "дослідження пінгвінів". При цьому він стверджує, що буцімто, керівник Національного наукового антарктичного центру Євген Дикий займається розтратою коштів, які краще було б скерувати на фронт.

Пінгвіни

Інформаційна спецоперація Шарія мала успіх, адже значна частина українців таки почала обурюватися тим, що держава у час війни займається фінансуванням непотрібних проектів ще й нібито за завищеними цінами.

Насправді, кажуть у Національному антарктичному науковому центрі, мова йде про маніпуляцію. Там підкреслили, що гроші ідуть із тієї частини бюджету, які передбачені виключно на гуманітарні видатки. Цю частину бюджету наповнюють міжнародні донори, і вони ставлять умову, що ці кошти не можуть йти на війну. Тобто, підкреслили в центрі, гроші на закупівлю дронів чи чогось іншого необхідного для фронту використати не можна було.

Також науковці спростували інформацію про те, що держава виділила гроші виключно на дослідження пінгвінів. Насправді, із майже сотні програм, вони фігурують лише у двох. Більшою мірою науковці збирають геофізичні, метеорологічні та біологічні дані, які потім передають міжнародним партнерам. Згодом ця інформація використовується, наприклад, для прогнозів погоди.

Як відзначив у свою чергу військовий Мирослав Гай, Україна має свою станцію імені Вернадського, яка розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією. Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиці. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру. При цьому, каже військовий, щоб до неї дістатись, потрібно місяці, а аби там проводити дослідження — роки.

За його словами, було б доцільно вкладати навіть половину бюджету в науку та освіту, бо масово немає інженерів, науковців, математиків, хіміків. Після цього, у пересічних українців виникають питання щодо того, а де ж виробництво, в тому числі і зброї.

"А все починається з фінансування науки, присутності в ній, комунікації з міжнародним науковим співавторством та товариством, та спільними програмами. Треба співпрацювати з іншими країнами, обмінюватись досвідом і тільки тоді можливо досягнуту політичної, а потім і наукової та технічної кооперації", — додав військовий.