Дочірнє підприємство "Спецтехноекспорт" державної компанії "Укрспецекспорт" державного концерну "Укроборонпром" 20 травня уклало угоду з ТОВ "Київська школа економіки та менеджменту" (КШЕ), яку очолює екс-міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України (з 29 серпня 2019 року по 4 березня 2020 року), нинішній радник глави Офісу президента Тимофій Милованов, про послуги з проведення ринкових досліджень вартістю 1,68 млн гривень. Договір був укладений за день до призначення Милованова (це зробив президент) членом Наглядової ради "Укроборонпрому".
Укроборонпром (фото з відкритих джерел)
Випадковість це чи ні? Про що свідчить така ситуація? Яке дослідження можна провести на таку суму? Як відстежити ефективність витрачених коштів? Експерти оцінили цей крок для видання "Коментарі".
Виконавчий директор у Центрі прикладних політичних досліджень "Пента", політичний експерт Олександр Леонов зізнався, що йому складно повірити, що усе це — випадковість.
"Очевидно, що відбувалися певні переговори. І хтось у результаті отримав заохочувальний приз. При рівні обороту "Укроборонпрому" сума не виглядає величезною. Бувають різні дослідження, вони можуть по-різному коштувати. Але тут привертає увагу досить розмита тема. А чим вона нечіткіша, тим легше "зрубати грошенят". При цьому важко уявити, чим Київська школа економіки може допомогти "Укроборонпрому". Наскільки мені відомо, вони не займалися дослідженням ринку озброєнь, — зазначає Олександр Леонов. — У Києві є структури, які системно проводять такого виду дослідження. Дивно, що не залучили їх.
На думку політексперта, якби був укладений такий контракт, КШЕ видала б щось надзвичайне і після цього Милованова рекомендували б до Наглядової ради "Укроборонпрому", була б якась логіка, а так ...
"А так занадто очевидно, що отримане замовлення і призначення — взаємопов'язані. Тим більше, що дії Милованова на посаді міністра успішними не назвеш, — вважає Олександр Леонов. — Ще до пандемії економіка при ньому почала падати. Тим більше дивними виглядають як його призначення в радники голови ОП, так і в "Укроборонпром" — у Наглядову раду".
Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ звертає увагу, що ціноутворення в аналітиці має дуже умовний характер.
"Це не собівартість виробництва автомобіля, де є чітка калькуляція. У будь-якому дослідженні можна вказати, що залучили дорогих експертів, які ночами сиділи над аналітикою. За бажанням, можна обґрунтувати й більшу суму, ніж у цій угоді. Питання тут більше в тому, наскільки таке дослідження актуально та ще й у виконанні КШЕ. Логічніше було б запросити профільну консалтингову компанію з досвідом роботи та готовими кейсами щодо ринку озброєнь і систем модернізації оборонних сил і засобів, але не школу економіки. А так витрачання близько 1,7 млн гривень виглядає недоцільно, — впевнений Олексій Кущ.
Він вважає, що Україна страждає від афілійованих зв'язків і перетоків інсайдерської інформації.
"Чиновники — люди, які працюють в держкомпаніях, не відокремлені жорсткою стіною від рішень, вони пов'язані з використанням державних грошей. В Україні таких внутрішніх перегородок немає. Людина за родом своїх занять, через свої контакти дізнається, що можна взяти участь в якомусь державному тендері. І використовує цю інформацію, щоб перехопити ласу пропозицію раніше, ніж це могли б зробити конкуренти. У нас такі перетоки ніхто не відстежує, ніхто за них не карає. А, наприклад, в США б за таке політиків чекали серйозні політичні наслідки, а учасників подібних операцій — ще й правові", — пояснює експерт.
Олексій Кущ підкреслює, що ми не знаємо, як насправді було із замовленням, які КШЕ отримала від дочірнього підприємства концерну "Укроборонпром". Але просто зіставлення фактів, наявних у вільному доступі, на його думку, говорить само за себе.
"Перший факт — призначення Милованова до Наглядової ради "Укроборонпрому". Друге — очолювана ним КШЕ отримує замовлення від концерну. Двох цих фактів не досить, щоб робити висновки про якесь використання службового становища. Але вони дають привід про це подумати й поставити відповідні питання. Біда у тому, що в українському суспільстві, схоже, немає запиту на правову "чистоту" чиновників і політиків. А якщо ні, то і боротися з відповідними зловживаннями ніхто не буде, — пояснює Олексій Кущ.
Чому я думаю, що немає такого запиту? Наведу простий приклад. Милованов каже, що Київська школа економіки — це його дітище. Але ще кілька років тому положення цього дітища було зовсім не таким міцним, як зараз. Однак після того, як Милованов почав інтегруватися в систему державної влади (член Ради в НБУ, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, радник голови Офісу президента, член Національної інвестиційної ради, член Наглядової ради "Укроборонпрому"), КШЕ демонструє потужну динаміку розвитку: нову будівлю, обладнання, приплив студентів. Змогла б КШЕ злетіти так швидко, якби таких фактів біографії у Милованова не було? Питання риторичне ... І поки суспільство у нас буде толерантним до того, що успіх деяких частих проектів може дивним чином збігатися з кар'єрою їхніх керівників у структурах влади, все в Україні буде як і раніше".
Нагадаємо, Володимир Зеленський ввів до складу Наглядової ради держконцерну "Укроборонпром" радника голови ОП Тимофія Милованова, колишнього члена Наглядової ради банку "Січ" Олександра Носова і директора АТ "Геліос" Ростислава Шурму, а також виключив зі складу Володимира Горбуліна.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.