Що означає "новий Мюнхен" для України: до чого, все ж таки, готується Європа

16 лютого 2026, 16:36 Кравцев Сергей

Європа готується жити без «американської парасольки», а підтримка Києва стає умовною і прагматичною

Європейські політики та експерти на конференції з безпеки у Мюнхені фактично визнали: відносини зі США переживають глибоку кризу, а колишня модель трансатлантичного партнерства більше не працює. За даними Politico, незважаючи на збереження формального співробітництва, довіра між сторонами виявилася серйозно підірваною. У центрі уваги "Мюнхену" знову була Україна. Під час свого виступу та панельної дискусії Володимир Зеленський з одного боку довго і щиро дякував партнерам за підтримку, яку вони надають Києву. З іншого боку – критикував адміністрацію Байдена, яка перед війною у відповідь на прохання українців надати військову допомогу, відповідала: "Копайте окопи", а потім, уже після вторгнення Росії, намагалася керувати швидкістю війни, дозуючи допомогу для Києва. Які підсумки Мюнхенської конференції з безпеки для України? Чи отримав Київ сигнал про продовження на посилення підтримки? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, зібравши думки експертів.

Підсумок Мюнхена простий - підтримка буде, але є нюанс

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Анна Малкіна зазначила, Мюнхенська безпекова конференція 2026 року не стала моментом великого прориву для України, але стала моментом чіткого усвідомлення нової реальності. Головний її результат – зміна структури підтримки.

"Якщо у 2022-2024 роках допомога Україні була емоційно-політичною відповіддю на шок війни, то у 2026-му вона дедалі більше переходить у формат інвестиції в європейську безпеку. Це хороший знак. Після минулорічного шокуючого виступу Джей Ді Венса, Європа зрозуміла, що більше не може покладатися виключно на американську "парасольку". Цьогорічна конференція показала, що Європа прискорює власну оборонну автономізацію. Це означає збільшення оборонних бюджетів, кооперацію ВПК, дискусії про стратегічне стримування та формування європейського стовпа НАТО як реального, а не декларативного інструменту сили. У цьому контексті Україна перестає бути лише об’єктом підтримки і стає елементом архітектури стримування Росії", – зазначила співрозмовниця порталу "Коментарі".

Анна Малкіна продовжує, водночас американський фактор залишається ключовим, але його характер змінюється. Підтримка США дедалі більше прив’язується до переговорної логіки і внутрішньополітичних розрахунків. У Мюнхені це відчувалося через обережну риторику щодо гарантій безпеки та можливі часові обмеження таких гарантій. Для України це означає, що підтримка не зникає, але стає умовною і політично торгованою. Вона залежить від того, як розвиватиметься переговорний процес, які компроміси обговорюватимуться і як Захід оцінюватиме ризик ескалації.

"Найбільш практичний результат конференції для нас – це концентрація на ППО, зокрема на протибалістичних можливостях та збереження України у центрі стратегічного порядку денного, але при цьому стратегічна невизначеність залишається", – зазначила експерт.

Щодо того, чи може Україна розраховувати на подальшу підтримку, то Анна Малкіна говорить, що справді може, але її формат буде іншим.

"Це буде підтримка через європейське переозброєння, через інтеграцію українського ВПК у західні ланцюги виробництва, через довгострокові оборонні програми, а не через відкриті політичні обіцянки. Україна має шанс перетворитися з отримувача допомоги на співтворця європейської безпекової екосистеми. Однак водночас зростає ризик, що переговорна рамка може бути використана для тиску на Київ з метою досягнення швидкої, але крихкої угоди. Підсумок Мюнхена простий: підтримка буде, але вона залежатиме від нашої спроможності, стратегічної суб’єктності і здатності переконати партнерів, що сильна Україна – це дешевше й безпечніше для Заходу, ніж будь-яка пауза без гарантій", – підсумувала політолог.

У Мюнхені ні у кого не було очікування швидкого завершення війни в Україні

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко говорить, що кинулося в очі те, що ніхто з виступаючих на Мюнхенській конференції з безпеки не очікує швидкого завершення війни. Також варто звернути увагу, що стримано скептично оцінюється можливість вступу України до ЄС у 2027 році, однак при цьому підкреслюється необхідність приєднання України до Євросоюзу.

"Якщо ж говорити про те, що насторожило, то, мабуть, в перший раз серед виступаючих на "Українському ланчі" не було представників американської влади (з адміністрації США або Конгресу США). Я запитав про це у головного організатора, на що мені відповіли, що їх запрошували, але щось не склалося. Трохи пізніше з’ясувалося, в чому була накладка: саме в цей час сенатори США, які є друзями України, зустрічалися з президентом Зеленським", – зазначив експерт.

Володимир Фесенко зауважив, безумовно, у Мюнхені говорили не лише про Україну. Мабуть найбільш очікуваним, в різних сенсах, був виступ держсекретаря США Марко Рубіо. Він підтвердив відому позицію адміністрації Трампа, що європейці мають взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку, але зробив це більш дипломатично і конструктивно, ніж його босс та деякі колеги Рубіо по адміністрації США. Однак української теми не оминув і Марко Рубіо. Він зустрівся з Президентом Зеленським.

"Що не менш важливо, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з представниками Президента Сполучених Штатів Америки Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером перед тристоронніми зустрічами в Женеві. Але це вже місток з Мюнхена до Женеви, і окрема тема для обговорення", – зауважив Володимир Фесенко.

Читайте також на порталі "Коментарі" - новий склад російської делегації: черговий маневр чи шанс на мир.

Теги: