Російська мова зазнала небаченого приниження: стало відомо про кардинальне рішення

У Верховній Раді зареєстровано нову законодавчу ініціативу, яка стосується мовного питання у сфері приватної середньої освіти. Група народних депутатів пропонує законодавчо обмежити можливість викладання у приватних школах мовою країни, яку український парламент офіційно визнав державою-агресором.

Фото: з відкритих джерел

Відповідний проєкт закону під номером 14361 вже опубліковано на офіційному порталі Верховної Ради. Документ передбачає заборону використання державної або офіційної мови країни-агресора чи окупанта як мови освітнього процесу в приватних навчальних закладах.

Законодавча ініціатива пропонує внести зміни до частини десятої статті 5 закону "Про повну загальну середню освіту". Наразі ця норма дозволяє приватним школам самостійно обирати мову навчання. Автори законопроєкту пропонують встановити виняток, який унеможливить використання мови держави-агресора в освітньому процесі. 

У пояснювальній записці зазначається, що запропоновані зміни покликані узгодити мовну політику в системі освіти. Зокрема, ініціатива корелює з положеннями закону "Про дошкільну освіту", ухваленого в червні 2024 року. Згідно з ним, з 1 січня 2025 року у приватних закладах дошкільної освіти вже заборонено використовувати мову країни-агресора.

Таким чином, новий законопроєкт має на меті забезпечити єдиний підхід до мовних стандартів на всіх освітніх рівнях — від дитячих садків до шкіл. У разі ухвалення документ набуде чинності наступного дня після його офіційного оприлюднення.

Серед авторів ініціативи — народні депутати Наталія Піпа (фракція "Голос"), Ігор Гузь (депутатська група "За майбутнє") та Володимир В’ятрович ("Європейська солідарність").

Як вже писали "Коментарі", міжнародні партнери України обговорюють сценарій можливого розміщення миротворчих сил на українській території. Втім, така місія може стати реальною лише після досягнення та підписання мирної домовленості з Росією. Основне завдання іноземного контингенту — нагляд за виконанням умов угоди обома сторонами. Водночас цей процес має низку важливих особливостей, на які звертає увагу політолог, очільник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.