Сьогодні, 27 липня, виповнюється рік з моменту укладення перемир'я на Донбасі. За цей час загинуло в два рази менше українських військовослужбовців, втричі менше отримали поранення, зафіксовано майже втричі менше обстрілів. Однак, порушення все одно фіксуються: за даними штабу ООС , за останній рік було скоєно 1 995 обстрілів, загинуло 45 військових, 154 отримали поранення.
Війна на Донбасі. Колаж "Коментарі" Д.Романюк
Чому перемир'я не стало всеосяжним, яким мало бути спочатку? Що може привести до реального перемир'я, а ще краще — до миру? На ці важливі питання порталу "Коментарі" відповіли експерти.
Досягти політичного врегулювання в даній ситуації — це з серії мистецтво неможливого
Політолог Андрій Золотарьов акцентує, що питання миру — базова позиція президента Володимира Зеленського, за якою він не може допустити політичного дефолту.
"Людям треба було показати прагнення до мирного врегулювання ситуації. Те, чого якраз хотіли ті, хто голосував за Зеленського. З іншого боку — є горезвісні "червоні лінії", за які так і не зайшли. Ситуація з Сивохо, Фокіним показові в цьому сенсі. Досягти політичного врегулювання в даній ситуації — це з серії мистецтво неможливого", — пояснює політолог.
Але для військових (по ту й іншу сторону) будь-який варіант перемир'я, який не підкріплений політичним врегулюванням, сприймається лише як тимчасовий перепочинок у бойових діях, відзначає Андрій Золотарьов.
"Тим не менше, якщо взяти цифри за період т.зв. "Всеосяжного перемир'я", загинуло вдвічі менше захисників України, ніж за попередній рік. Це вже добре. І відштовхуючись від соціології видно, що це перемир'я ставилося українцями в позитив президенту", — каже Андрій Золотарьов.
До миру ж може привести тільки політичне врегулювання, впевнений він.
"Та ж горезвісна "формула Штайнмайера", хоч я не є прихильником політичної частини Мінських угод — це приклад політичного врегулювання ситуації", — вважає Андрій Золотарьов.
На його думку, поки це не оформлять де-юре, у нас постійно буде ситуація з розряду "ні миру, ні війни".
Метою перемир'я, з точки зору Росії, було посадити за стіл переговорів Україну і окупаційні адміністрації "ДНР / ЛНР"
Петро Бурковський, аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", нагадує, що в нещодавньому інтерв'ю заступник глави Адміністрації президента Росії Дмитро Козак (він же — кремлівський куратор українського напряму) чітко заявив: метою перемир'я, з точки зору Росії, було посадити за стіл переговорів Україну і окупаційні адміністрації "ДНР / ЛНР".
"Процес повинен був початися зі" спільного інспектування "передових позицій українських збройних сил на Донбасі. Далі, Україна повинна була імплементувати "формулу Штайнмайера" і змінити Конституцію, закріпивши "особливий статус" ОРДЛО. Росія не приховувала того, що якщо уряд Зеленського не піде на ці поступки, перемир'я припиниться, — зазначає Петро Бурковський. — Це і відбулося вже в кінці листопада 2020 року ".
На думку аналітика, тільки масштаби епідемії коронавірусу на окупованих Росією територіях, та й у самій РФ, вплинули на низьку інтенсивність боїв у грудні 2020 року — травні 2021.
"Нова хвиля штаму "Дельта" знову руйнує плани Кремля. І, напевно, зараз, як це не дивно, саме пандемія є головним фактором, який стримує новий виток російської агресії. Все інше вже не працює і навряд чи спрацює в найближчому майбутньому ", — прогнозує Петро Бурковський.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.