Прийдешній саміт НАТО: яких резонансних рішень очікувати

У понеділок, 14 червня, відбудеться саміт НАТО. Чи чекати якихось резонансних рішень, зміни стратегії? Які перспективи України щодо набуття членства в Північноатлантичному Альянсі? Про це виданню "Коментарі" розповіли експерти.

Саміт НАТО. Колаж: "Коментарі" / Д. Романюк

Державам-членам НАТО важко буде узгодити відповідні тези, зручні всім

Аналітик українського Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков вважає, що очікувати якихось радикальних рішень не варто з низки причин.

"Зазвичай, якщо приймаються якісь поворотні рішення, проводять дводенний саміт, а не одноденний, як зараз. Також подібним заходам передує значна підготовча робота. Збираються міністри оборони, міністри закордонних справ. Обговорюють майбутні важливі рішення. Міністри збиралися і зараз, але ми не чули якихось радикальних нових меседжів щодо можливих заходів, що вживаються. Наприклад, у 2016, 2018 роках рішення щодо стримування Росії обговорювалися заздалегідь. Зараз такого не було. А очільники МЗС і Міноборони обговорювали спільний порядок денний, виведення військ з Афганістану. Але це не якесь нове рішення, не якийсь поворотний пункт", — пояснює аналітик.

Він також зазначає, що апріорі не може бути кардинальних рішень, тому що саме на цьому саміті очікується старт офіційної розробки стратегії НАТО на майбутнє. Документа, який повинен замінити той, що приймався у 2010 році.

"В умовах, коли ти тільки починаєш розробляти стратегію Альянсу на наступні, наприклад, 10 років, навряд чи можна почути щось нове в день саміту, — підкреслює Микола Бєлєсков. — Тому й не варто очікувати чогось радикального. Будуть тези про необхідність стримування РФ, важливість нарощування військового потенціалу шляхом інвестицій, протидії новим загрозам (наприклад, у кібергалузі). Про Китай будуть заяви, але навряд чи особливо різкі.

30 державам-членам НАТО важко буде узгодити відповідні тези, зручні всім. Тому просто будуть висловлені певні позиції, в тому числі з вуст президента США Джо Байдена, який братиме участь у саміті вперше в цьому статусі. А генсек НАТО Йенс Столтенберг отримає благословення на розробку нової стратегії. І все".

Ймовірність консенсусного рішення щодо України — нульова

Експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич, коментуючи євроатлантичні перспективи нашої країни, яку на саміт не запросили, закликає зіставити наявні факти.

"Перший — у НАТО приймають рішення консенсусом. Згадаймо позицію тієї ж Угорщини блокувати всі прямі контакти, спрямовані на посилення комунікації НАТО-Україна, поки не буде вирішено низку конфліктних моментів навколо Закарпаття. В тому числі, мовних. Здогадайтеся, як проголосує Угорщина?

Ще є Німеччина, глава МЗС якої нещодавно негативно висловився про перспективи продажу зброї Україні. Тому що Німеччина не хоче злити РФ, з якою у неї є певні економічні відносини. А Путін чітко заявив про "червоні лінії" в ракурсі України і НАТО.

Тобто, маємо як мінімум два голоси, які будуть "проти". І, швидше за все, таких голосів ще більше. А тому ймовірність консенсусного рішення щодо України — нульова", — впевнений Ігор Тишкевич.

При цьому він прогнозує заяви членів Альянсу в стилі: ми цінуємо євроатлантичні прагнення України, з оптимізмом дивимося в світле майбутнє країни, нагадуємо про необхідність реформ.

"Як у поганій казці: хлопчику, ми тобі цукерку зараз не дамо, але коли ти виростеш, подаруємо кондитерську фабрику. Ось тільки чи збираються зустрічатися потім із дорослим хлопчиком ті, хто зараз не дає цукерку?" — запитує аналітик.

Він підкреслює, що в НАТО є і внутрішні проблеми. Ті ж конфліктні відносини з Туреччиною, та ж конфронтація між США і Німеччиною, в тому числі в ракурсі "Північного потоку-2". Ослаблення Штатами санкційного тиску на цей проєкт пов'язане, на думку Ігоря Тишкевича, з небажанням Штатів мати ще одну зону конфлікту всередині НАТО.

"Ми також маємо завершення ери Меркель, переосмислення діяльності НАТО в низці країн. У тому числі — вихід з Афганістану, де влада знову переходить до талібів. У тому числі — рішення Франції про виведення військ із Субсахарської Африки (на південь від Сахари). Проблеми в Лівії, необхідність вироблення нової стратегії у ставленні до Китаю і РФ, — перераховує аналітик.

З точки зору внутрішньої організації, геополітичних рішень переговори будуть складними. Але можливі досить гармонійні вирішення хоча б у вигляді заяв. Україна могла б стати частиною цих процесів, якби ми мали чітко окреслені перспективи, тактичні цілі і плани. Але, на жаль, на цьому етапі ми маємо лише загальний напрямок, закріплений у Конституції, і бажання отримати ПДЧ. На мій погляд, це швидше перелік бажань, а не того, що ми готові зробити, чим ми можемо бути корисними для Альянсу. А саме це було і є ключовим".

Раніше портал "Коментарі" писав, що керівник ОП зробив заяву про вступ України в НАТО.