Припинення вогню на Донбасі: наскільки реально, що цього разу будуть дотримуватися «режиму тиші»

Представники ТКГ 22 липня погодили заходи щодо припинення вогню на сході України, які наберуть чинності з 27 липня. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, які ризики є в заходи контролю, про які домовилися в рамках зустрічі ТКГ в Мінську і наскільки ймовірно, що обстріл на Донбасі насправді припиняться.

Припинення вогню на Донбасі: чергові домовленості

Директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко нагадує, що Україна далеко не в перший раз домовляється про режим припинення вогню. Кожен раз – марно.

"Просто Зеленському і новій команді переговірників Рєзнікова терміново потрібен результат, – пояснює він. – Небезпека цього разу полягає в механізмі верифікації та дисциплінарних санкцій за порушення перемир'я. Перше покладається на "СЦКК в нинішньому складі". Росії там немає з 2017 року, водночас існують так звані представництва СЦКК "ДНР" і "ЛНР" – фейкові структури, які РФ хоче залучити замість себе".

Валерій Кравченко сподівається, що українська сторона не визнала їх легітимність в гонитві за миром.

"Інакше, це де-факто визнання громадянської війни і відбілювання іміджу Росії, яка начебто не при справах, – підкреслює експерт. – Другий дзвіночок – дисциплінарні санкції. Очевидно, що їх будуть застосовувати не до РФ. Водночас згадується, що припинення вогню відбувається через накази ЗСУ та накази "збройних формувань ОРДЛО". З ким тоді реально воює Україна останні 6 років? З ОРДЛО?"

Росія, зазначає Валерій Кравченко, вмиває руки і все глибше заманює українських переговірників в капкан визнання громадянської війни.

"Чи принесе це мир? Швидше, це принесе розкол у суспільстві, дискредитацію влади і ще одну війну в Україні, на цей раз реально цивільну, чого і добивається Путін", – резюмує директор Центру міжнародної безпеки.

Припинення вогню на Донбасі: оптимізму мало

Заступник директора Українського інституту політики (УІП), політичний експерт Кирило Молчанов не відчуває оптимізму з приводу цього, як кажуть в Офісі президента, "проривного рішення".

"Близько 30 рішень про припинення вогню було з 2014-го року, – нагадує експерт. – І всі вони тривали буквально кілька днів. Не бачу передумов, щоб зараз щось було по-іншому".

На думку Кирила Молчанова, не вирішується ключове питання – якогось покарання за вчинені порушення. Ні ОБСЄ, ні нормандський формат не може покарати сторону, яка порушує режим припинення вогню.

"Тому я слабо вірю, що нові домовленості на щось серйозно вплинуть, – говорить заступник директора УІП. – До того ж, в Офісі президента повідомили, що виборів в ОРДЛО не буде до передачі Україні контролю за кордоном. Що суперечить Мінськими угодами. Так що ми знову впираємося в політичний глухий кут вирішення ситуації. А як вже показала практика, без кроків в плані політичного врегулювання, режим припинення вогню тримається лічені дні. У нашої влади немає комплексного підходу до вирішення проблеми. Зате є бажання щось підкинути виборцю перед місцевими виборами".

Припинення вогню на Донбасі: шансів на успіх більше, ніж раніше

Досягнення угоди про встановлення режиму повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі – це перший серйозний прогрес у переговорному процесі з грудня 2019 року, упевнений експерт у сфері права і політичних технологій, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко.

"З обережним оптимізмом можна очікувати, що дана угода має великі шанси на успіх, ніж попередні домовленості, – вважає експерт. – По-перше, президент України Володимир Зеленський дійсно щиро хоче відновлення миру на Донбасі і готовий піти на виконання мінських угод у повному обсязі, хоча, як ми пам'ятаємо, "Мінськ" – це витвір іншого президента, прізвище якого Порошенко. З іншого боку – схоже, що на тлі складних внутрішньополітичних проблем, на тлі подій в Хабаровську, а також  міжнародного тиску, який не припиняється (в тому числі – продовження санкцій з боку ЄС), керівництво Російської Федерації дійсно готове піти на деескалацію ситуації на Донбасі".

Михайло Дяденко нагадує, що ще недавно з боку представників РФ звучали зовсім інші посили, суть яких зводилася до того, що ситуація зайшла в глухий кут і винна в цьому Україна.

"Тому, якщо вдасться істотно скоротити або звести до нуля кількість обстрілів на лінії розмежування – це може стати важливим чинником на шляху до мирного врегулювання ситуації на Донбасі, – упевнений експерт. – Основний ризик, який може перешкодити цьому процесу – неконструктивні дії так званої "патріотичної" опозиції на чолі з "Європейською Солідарністю". Порошенко і різношерсті політичні групи, орієнтовані на нього, не зацікавлені в тому, щоб почався реальний мирний процес. Адже тоді основна риторика цієї політичної команди, багато в чому завдяки якій вони отримали таку електоральну підтримку, втратить всякий сенс".

Раніше "Коментарі" писали, що президенти України і Швейцарії направили 17 вантажівок з гуманітарною допомогою на територію підконтрольного Донбасу.