Порушення Конституції: Зеленський не підписав закон про заборону мобілізації для обмежено придатних до 25 років

9 жовтня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон 113979-д, який забороняє мобілізацію чоловіків до 25 років, що мають статус обмежено придатних. Цей закон став результатом тривалих обговорень і дискусій серед депутатів, йдеться у матеріалі видання Lb.ua.

Володимир Зеленський. Фото: УНН

15 жовтня того ж року спікер парламенту Руслан Стефанчук підписав закон і надіслав його на підпис президенту Володимиру Зеленському. За українською Конституцією, глава держави мав підписати цей документ протягом 15 днів або накласти вето. Втім, оскільки президент не здійснив жодної з цих дій, закон залишився без підпису, що викликало непорозуміння в суспільстві. Такі випадки, коли законодавчі акти не підписуються президентом, стають все більш поширеними. З 2019 року їх накопичилося понад 30.

Після прийняття закону вищезгаданого він залишався без підпису понад чотири місяці. Улітку минулого року депутати виявили серйозні прогалини в існуючому законодавстві щодо мобілізації, зокрема скасування норми, яка забороняє призов чоловіків до 25 років, які мали статус "непридатний у мирний час" або "обмежено придатний у воєнний". Після активних обговорень у серпні було прийнято рішення запропонувати компромісний варіант, який забороняє мобілізацію чоловіків віком від 18 до 25 років з таким статусом.

9 жовтня Верховна Рада проголосувала за оновлену версію закону, у якій було прибрано норму, що стосувалася демобілізації вже мобілізованих осіб. Замість цього, планувалося розробити окремий закон для вирішення цього питання.

Хоча закон був підписаний спікером і надісланий президенту для підпису, він так і не був підписаний. Опозиційні депутати неодноразово зверталися до Офісу Президента з вимогами пояснити, чому підписання затримується, оскільки багато родичів осіб, мобілізованих з серйозними захворюваннями, висловлюють тривогу через таку ситуацію.

Конституція України передбачає, що якщо президент не повернув закон на повторний розгляд протягом 15 днів, то документ вважається підписаним і набирає чинності. Член оборонного комітету Федір Веніславський пояснив, що питання непідписання закону слід адресувати Офісу Президента. Водночас він додав, що спікер не має права підписувати його без вето президента.

Руслан Стефанчук також зазначив, що деякі закони, прийняті ще у 2019 році, втратили актуальність, але наголосив на необхідності вирішення питання із затриманими законами.

За даними Руху ЧЕСНО, станом на кінець 2024 року понад 30 законів чекають на підпис президента. Одним із таких є закон №2260, який передбачав запровадження електронної взаємодії громадян з державними установами, але вже став застарілим. Ще один приклад — містобудівна реформа, яка також залишилася без підпису через суспільний резонанс і критику. Також глава держави досі не підписав ініційований спікером Ради Стефанчуком законопроєкт про скасування переведення годинників.

Юристи, зокрема Андрій Магера і Леонід Ємець, вважають, що затримка з підписанням порушує Конституцію, оскільки президент зобов'язаний діяти протягом визначеного терміну: підписати або повернути закон на повторний розгляд. Інакше документ набирає чинності автоматично.

Портал "Коментарі" писав, що за п’ять років роботи Верховної Ради дев'ятого скликання президент України Володимир Зеленський скористався правом вето 46 разів. Найчастіше це стосувалося законопроєктів, які вносили зміни до правової політики та галузевого розвитку. Такі дані оприлюднила організація "Чесно" за підсумками п’ятирічної діяльності Ради.