У п'ятницю, 13 травня, міністр оборони Ллойд Остін вперше з 18 лютого провів розмову із міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Глава Пентагону закликав до "негайного припинення вогню в Україні та наголосив на важливості збереження ліній зв'язку". Про що говорить подібна бесіда після тримісячної перерви? Якими можуть бути наслідки цієї розмови? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Остін та Шойгу. Фото: з відкритих джерел
Штатам важливо було зрозуміти, чи залишилися у вищому військовому керівництві Росії адекватно мислячі люди
Голова правління неурядової організації "Майдан закордонних справ", член політради парії "Сила та Честь" Олег Бєлоколос розмірковує так:
"Схоже, основною метою такої розмови з боку США було перевірити адекватність російського керівництва Міноборони. З боку РФ звучать останнім часом загрозливі заяви навіть у ракурсі застосування ядерної зброї. І, очевидно, Штатам важливо було зрозуміти, чи залишилися у вищому військовому керівництві Росії адекватно мислячі люди, які розуміють, що ядерна війна – це загибель людства. Чи не накрило їх там якоюсь політичною істерикою на тлі тотальних провалів російської зовнішньої політики. Є певні протоколи щодо запобігання інцидентам між військовими, які можуть вилитися у фазу Третьої світової війни. Якої ніхто з нормальних людей не хоче (крім тих неадекватів, хто мислить категоріями "весь світ – у ядерний попіл", "ми як мученики потрапимо до раю, а вони просто здохнуть" тощо)".
На думку експерта, жодних наслідків щодо зміни політики США очікувати не варто. Триватиме курс стримування РФ.
"Черговим підтвердженням є ротація американських військових (10,5 тисячі) у Європі. Про це говорив речник Пентагону. Спільне ж угруповання країн НАТО, спрямоване на стримування Росії, становить зараз близько 100 тисяч військового персоналу", – зазначає Олег Бєлоколос.
Щодо Росії, там, за словами експерта, також не видно жодних змін у військово-політичному ракурсі. Швидше, звучать ще більш істеричні заяви у світлі намірів Фінляндії та Швеції вступити до НАТО.
"Градус антинатівської, антизахідної риторики підвищено до краю. Що зрозуміло – адже видно повний провал російської зовнішньої політики. І це зрозуміло всім розсудливим людям. Геополітична ситуація навколо РФ значно гірша, ніж була до початку повномасштабної агресії проти України. У країні-агресорі накопичуються серйозні проблеми. Але нинішній російський режим, схоже, не має наміру згортати з обраного ним шляху конфронтації. Шляхи, які самі росіяни ведуть у безодню", – резюмує Олег Бєлоколос.
Зідзвон чиновників варто розглядати як черговий
Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко вважає ключовим у цих переговорах – що вони відбулися саме з ініціативи американської сторони.
"Раніше повідомлялося, що після початку війни американські чиновники з Пентагону неодноразово намагалися зв'язатися із російськими колегами, проте ті не йшли на контакт, – зазначає експерт. – Заяви обох сторін за підсумками розмов досить скупі: у США кажуть, що закликали до припинення вогню, у РФ – що обговорювали питання міжнародної безпеки, включаючи ситуацію в Україні".
З огляду на такі заяви, дзвони чиновників швидше варто розглядати як чергові, вважає Єва Антоненко. На її думку, навряд чи в його рамках за лаштунками говорили про щось, що справді може вплинути як на військово-політичну ситуацію навколо України, так і на питання світової безпеки загалом. Особливо зважаючи на принципову позицію сторін: США продовжують надавати Україні безпрецедентну військову підтримку та вимагають від Росії припинення вогню, РФ не прагне сісти за стіл переговорів та відмовитися від ведення війни в Україні.
"При цьому згода російської сторони на спілкування може розглядатися як щось таке, що відкриває перспективи діалогу між країнами у цьому напрямі, – наголошує експерт. – Обидві країни мають свої інтереси і на території України, і у сфері глобальної безпеки, які можуть обговорюватися надалі безпосередньо через міністерства оборони, оминаючи гучні політичні заяви".
Читайте також на порталі "Коментарі" — президент Володимир Зеленський заявив про нові деоккуповані населені пункти.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.