Україна та Росія продовжують важкі переговори. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що сторони поки що не вийшли на фінальну стадію до підписання будь-яких домовленостей. Радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович запевняє, що наша країна прагне отримати кращі домовленості, ніж до війни, а також відновити територіальну цілісність. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" переговорну ситуацію на початку четвертого тижня на відкритій стадії російсько-української війни.
Переговори. Фото: з відкритих джерел
Політичні домовленості мають бути затверджені за участю США, Великої Сімки, Ради безпеки ООН
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник зізнався, що від українсько-російських переговорів очікує насамперед прийняття документів про спільне врегулювання – та досягнення домовленостей щодо гуманітарних аспектів.
"Зупинення бойових дій, обмін захопленими особами та тілами загиблих, відкриття на постійній основі гуманітарних коридорів. Це той мінімум, який потрібен якнайшвидше, – зазначає експерт. – А потім уже – драфт політичних домовленостей, які мають бути затверджені за участю США, Великої Сімки, Ради безпеки ООН. Тому що сам собою українсько-російський переговорний формат хоч і є визнанням суб'єктності України з боку РФ (чого та довго не хотіла визнавати), але не вирішує всіх проблем. Особливо – проблем безпекових гарантій для України, збереження нашої територіальної цілісності. Все це мають передбачати глобальні домовленості за участю країн-гарантів. Насамперед, США, Китаю, Британії, Німеччини, Франції, Туреччини. Можливо, ще якихось держав".
На думку Руслана Бортника, досягнення компромісу між Києвом і Москвою цілком можливе.
"Наскільки я розумію, сторони наблизилися до компромісів щодо нейтрального статусу України з низки питань, пов'язаних з демілітаризацією та денацифікацією. Складними залишаються питання Криму та Донбасу. Але їх можуть винести за дужки або врегулювати за міжнародного посередництва", – вважає експерт.
Руслан Бортник акцентує, що за наявності політичної волі угоди можуть бути підписані хоч сьогодні.
"Але справа в тому, що Росія так і не досягла своїх ключових цілей щодо України, – пояснює експерт. – І ще зберігає певний ресурс для продовження бойових дій. А ідеологія "обложеної фортеці", в якій зараз перебуває все російське суспільство, призводить до солідаризації, до внутрішньої мобілізації (передусім проти Заходу, з яким, як вони вважають, РФ воює в Україні), що підштовхує Кремль до подальшого використання військового інструменту. З метою примусу України до великих поступок вимогам Москви. Поступки, які, з погляду частини українського суспільства, виглядають як капітуляція".
Доля переговорів залежить, перш за все, від військової ситуації і тут є три варіанти
Політолог Андрій Окара звертає увагу, що до певного моменту діалог був неможливим, бо лунали взаємні ультимативні вимоги. Наразі сторони шукають точки дотику. Це складно, але можливо.
"Росія спочатку виставляла вимоги денацифікації, демілітаризації. Нині ці питання, як я розумію, не педалюють. Йдеться більше про позаблоковий статус. Немає тиску і щодо визнання Криму російським, а "Л/ДНР" у межах Луганської та Донецької областей, на що Київ апріорі піти не може. Цікаво, що саме демілітаризація та денацифікація називалися основою для вторгнення. Тобто відбувається зміна підстави для війни в ході самої війни. Що доводить, що привід для вторгнення, що триває четвертий тиждень, був абсолютно надуманий", – каже політолог.
Він також наголошує, що загальний контекст переговорів змінюється. Тепер найчастіше говорять про певні компромісні варіанти, а не бравують ультиматумами.
"Для України погодитися на позаблоковий статус – не так болісно, як три тижні тому, – вважає Андрій Окара. – Адже під час цієї війни змінилося багато політичних реалій. І питання не вступу до НАТО, блоку, який показав свою обмежену дієздатність, цілком актуальне для самих українців. "Чи потрібне нам таке НАТО?" – дедалі частіше задаються питанням українці. Політичні акції цього альянсу, скажімо так, суттєво втратили цінність в очах України. Думаю, триматись за євроатлантичну інтеграцію вже ніхто не буде. Тим більше, що після цієї війни, швидше за все, буде переформатовано систему міжнародної безпеки. Включаючи не лише НАТО, а й ООН".
На думку експерта, доля переговорів залежить насамперед від військової ситуації. І тут він бачить три варіанти.
"Перший – капітуляція України. Але Україна вже показала, що про жодну капітуляцію мови бути не може. Із цим не згодні ні влада, ні суспільство – НІХТО. Другий – капітуляція Росії. А це цілком можливо. Але не у вигляді Німеччини 1945-го, а у вигляді програшу російської армії – і відступи з різних позицій у переговорах. Третій варіант — деяке тимчасове замирення. Своєрідний "Мінськ-3" на основі військового балансу, рівноваги. Паритет сил на даний момент. РФ, як на мене, зацікавлена в такому варіанті, – розмірковує Андрій Окара. – А ось Україна – не факт. Особливо якщо отримає допомогу у вигляді потужних ППО і відіб'є в Росії небо. Думаю, Україна не готова до тимчасового перемир'я, яким стане "Мінськ-3". Вона вже відчула свою силу, є сильне єднання усієї нації. Тоді як позиції РФ слабшають з кожним днем, зокрема, під вантажем санкцій. Проблема в тому, що Росія залишає ще козир у вигляді ядерної зброї. І цим вона може шантажувати (по суті вже шантажує і Україну, і весь світ), вибиваючи прийнятні для себе умови домовленостей".
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Путіна розповіли, наскільки Москва та Київ близькі до підписання будь-яких домовленостей.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.