Головна Новини Суспільство події Patriot, Трамп і нові правила гри: що насправді отримала Україна після саміту НАТО
commentss НОВИНИ Всі новини

Patriot, Трамп і нові правила гри: що насправді отримала Україна після саміту НАТО

Чому після саміту НАТО експерти говорять про позитивний перелом, але радять не поспішати з оптимістичними висновками

9 липня 2026, 16:09
Поділіться публікацією:

Саміт НАТО в Туреччині став майданчиком для несподіваної зміни риторики президента США Дональда Трампа щодо України. Якщо ще кілька місяців тому американський лідер відкрито критикував Володимира Зеленського, то тепер його заяви спричинили обережний оптимізм серед європейських союзників, які побачили ознаки можливого перегляду політики Вашингтона. Які напрошуються висновки після заяв Трампа? Чим загалом завершився саміт НАТО для України? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Patriot, Трамп і нові правила гри: що насправді отримала Україна після саміту НАТО

Саміт НАТО. Фото: із відкритих джерел

Україні вдалося уникнути негативного сценарію

Політичний експерт Олександр Кондратенко зазначив, що саміт НАТО в Анкарі став, мабуть, одним із найбільш неоднозначних за останній час. Головною його особливістю були навіть не підсумкові документи, а зміна риторики президента США Дональда Трампа щодо України. Західні медіа фактично одностайно назвали це несподіваним сигналом для союзників. 

"Але я б не поспішав говорити про кардинальну зміну політики Дональда Трампа щодо України. Насамперед змінилася риторика, а не стратегія. Потрібно розуміти, що будь-які зовнішньополітичні заяви президента США мають і внутрішньополітичний вимір. Трамп традиційно будує свій політичний образ як політика, який досягає результатів завдяки жорстким переговорам. Саме тому сьогодні він демонструє американському суспільству, що союзники по НАТО збільшують витрати на оборону, Україна залишається партнером США, а Вашингтон зберігає роль головного арбітра у питаннях європейської безпеки. Це вигідна політична позиція і всередині Сполучених Штатів, і на міжнародній арені", – зазначив Олександр Кондратенко. 

Він продовжує, головний політичний результат саміту полягає навіть не в окремих заявах, а в тому, що Україні вдалося уникнути негативного сценарію. Напередодні саміту існували серйозні побоювання щодо можливого охолодження відносин між Вашингтоном і Києвом, жорстких заяв Дональда Трампа, скорочення підтримки України або нового публічного конфлікту між Трампом і Зеленським. 

"Проте жоден із цих сценаріїв не реалізувався. Навпаки, союзники підтвердили готовність продовжувати військову допомогу, а зустріч президентів продемонструвала збереження політичного діалогу. У великій дипломатії відсутність негативних рішень іноді є не менш важливим результатом, ніж ухвалення нових. Саме тому цей саміт можна оцінювати як політичний успіх України: він не приніс стратегічного прориву, але й не допустив реалізації ризиків, які ще кілька тижнів тому виглядали цілком реальними. Найбільший інформаційний резонанс викликали заяви щодо можливого ліцензійного виробництва ракет для систем Patriot. Однак саме цей пункт, на мою думку, потребує найбільш критичного осмислення. Не варто плутати політичні сигнали з реальними виробничими можливостями. У міжнародній оборонній політиці між політичною домовленістю та запуском серійного виробництва часто проходять роки", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".

За його словами, Patriot – це одна з найскладніших і найбільш захищених оборонних програм США. Йдеться не лише про саму ракету, а про цілий комплекс критичних технологій: системи наведення, програмне забезпечення, радіолокаційні рішення, спеціальні матеріали та елементи електроніки, експорт яких жорстко контролюється американським законодавством. 

"Саме тому я скептично оцінюю перспективу передачі Україні повного циклу виробництва чи всього пакета технологій", – наголосив Олександр Кондратенко.

На його думку, навіть, якщо політичне рішення вже існує, це ще не означає його швидкої реалізації. Побудова виробничих потужностей, сертифікація підприємств, підготовка фахівців, інтеграція у виробничі ланцюги американського оборонно-промислового комплексу та питання захисту таких об'єктів в умовах війни – це завдання, які потребують значного часу та багатомільярдних інвестицій.

"Тому значно реалістичніше припускати, що на першому етапі може йтися про локалізацію виробництва окремих компонентів, сервісне обслуговування або складання за ліцензією, а не про повний трансфер технологій. Водночас сам факт появи таких переговорів є важливим політичним сигналом: Україну дедалі більше розглядають не лише як отримувача військової допомоги, а як потенційного партнера у спільному виробництві сучасного озброєння. Але сьогодні це, швидше, стратегічна перспектива, ніж проєкт, який можна реалізувати найближчим часом. У ширшому геополітичному вимірі цей саміт ще раз підтвердив, що війна Росії проти України давно вийшла за межі двостороннього військового конфлікту. Сьогодні Україна є одним із ключових театрів глобального суперництва між провідними центрами сили, де переплітаються безпекові, економічні та технологічні інтереси. Водночас це не єдина точка такого протистояння. Ми бачимо посилення конкуренції навколо Індо-Тихоокеанського регіону, Тайваню, Близького Сходу, Арктики, енергетичних маршрутів та боротьби за критично важливі технології. У цьому контексті українська війна є лише одним із елементів ширшої трансформації світового порядку", – зазначив експерт.

Він зауважує, не менш важливою є й роль Китаю. Пекін формально намагається зберігати дистанцію від війни, однак водночас використовує ситуацію для посилення власних геополітичних позицій. 

"Ослаблення Росії через тривале протистояння із Заходом, зростання економічної залежності Москви від китайського ринку та відволікання значної частини ресурсів США і Європи на український напрямок об'єктивно створюють для Китаю додаткові стратегічні можливості. Саме тому оцінювати будь-які саміти щодо України варто не лише через призму окремих заяв чи пакетів допомоги, а як частину значно ширшого процесу формування нової архітектури міжнародної безпеки, де рішення, ухвалені сьогодні, можуть визначати баланс сил на десятиліття вперед", – підсумував Олександр Кондратенко.

Це ще не повна дипломатична перемога, але динаміка позитивна

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов зазначив, що прес-конференція Дональда Трампа з Володимиром Зеленським справді дає підстави для стриманого оптимізму щодо глобального підходу до завершення війни.

"Завданням президента України на цю зустріч було переконати Трампа у реалістичності і справедливості українського плану – зупинка бойових дій по лінії фронту, гарантії безпеки для України і відсутність політичних поступок. Трамп заявив, що українські далекобійні удари є ефективними і наближають мир – тобто, "мир через ескалацію". Трамп підтвердив надання ліцензій на виробництво ракет для "Петріот" — це меседж про внесок у концепцію сильної України з сучасним ВПК. Трамп планує дзвонити прямо сьогодні до Москви і пропонувати новий план, який вірогідно буде відрізнятися від "духу Анкоріджа" в кращу для України сторону", – зазначив експерт.

Ігор Попов наголошує, що це ще не повна дипломатична перемога, і ризики та нюанси залишаються, але динаміка позитивна.

"І ми бачимо, як особливо важко працювати з Трампом сьогодні, коли він заведений відновленням війни в Ірані, має претензії до європейців і займається всім і одразу", – зауважив експерт.

Раніше "Коментарі" писали — Трамп несподівано змінив курс щодо України: в НАТО заговорили про переломний момент.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини