Молдова побоюється, що російська газова компанія "Газпром" може скоротити або припинити постачання газу до країни з 1 жовтня і розглядає альтернативні джерела енергії, заявила президент Майя Санду. Тим часом у Кишиневі почалися протести, які підігруються РФ, з вимогою відставки Санду та її прозахідного уряду через високу інфляцію та ціни на паливо. Як може далі розвиватися молдавський кейс? Чи зможе Захід утримати країну в орбіті свого впливу, чи Росія перетягне ковдру на себе? Які ризики є тут для України? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Молдова. Фото: з відкритих джерел
Припинення постачання російського газу до Молдови вдарить і по Придністров'ю, бюджет якого значною мірою харчується "газовими" грошима
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко пояснює:
"Осіннє політичне загострення у Молдові було цілком прогнозованим ще на початку року. Було ясно, що Москва не збирається миритися з тим, що у Кишиневі при владі перебуває проєвропейський президент та проєвропейський уряд. Що Кремль намагатиметься повернути Молдову під свій контроль".
За словами експерта, для тиску на Кишинів намагаються використати з одного боку Гагаузію, де сильні проросійські настрої.
"Але в гагаузькій автономії проживає менше 5% населення, тому цей фактор не є вирішальним. Більш небезпечним для президента Майї Санду та уряду є соціальне невдоволення, пов'язане зі зростанням ціни на енергоресурси та погіршення загалом економічної ситуації в Молдові внаслідок війни Росії проти України", – зазначає Артем Філіпенко.
Крім того, продовжує він, зараз соціальне невдоволення намагається використати корумпований політик Ілан Шор, визнаний судом причетним до виведення значної суми із банківської системи Молдови ("крадіжка мільярда").
"Подібний вибір Москви можна пояснити хіба що організаційною та ідейною слабкістю основних проросійських партій – комуністів та соціалістів. Навряд чи протести призведуть до зміни уряду. Правляча партія "Дія та солідарність" (PAS) має стійку більшість у парламенті. Та й сама репутація Шора не робить його загальнонаціональним лідером. Але йому відводиться роль підбурювача та провокатора. Росія має серед молдавських політиків союзники з більш пристойною біографією і політичними принципами. І саме ці помірні проросійські сили можуть стати тими, хто намагатиметься скористатися протестом та заявити про себе", – прогнозує експерт.
Він упевнений, що припинення постачання газу "Газпромом" стане серйозним випробуванням для проєвропейського уряду, тим більше що, судячи з повідомлень, альтернативні джерела постачання поки що лише у проекті.
"Проте є ключовий момент: припинення постачання російського газу до Молдови вдарить і по Придністров'ю, бюджет якого значною мірою харчується "газовими" грошима (Придністров'я відбирає російський газ, продає його внутрішнім споживачам, але не платить "Газпрому"). Крім того, на російському газі працює Молдавська ДРЕС, розташована в Придністров'ї, яка забезпечує електрикою Молдову, – пояснює Артем Філіпенко. – Очікується, що для недопущення енергетичної, а значить і політичної кризи в Молдові, будуть вжиті також спільні заходи з боку Румунії та України. Для України збереження проєвропейського уряду у Молдові – питання стратегічної ваги".
Немає сумнівів, що росіяни розгойдуватимуть ситуацію в Молдові
Співзасновник Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що в ситуації є прямі ризики для України.
"Якщо у Молдові до влади прийдуть проросійські сили – це якщо не другий фронт, то серйозні неприємності для нас. У тилу ми отримуємо не прозахідну Санду, яка симпатизує нам і розуміє залежність самої Молдови від результатів російсько-української війни, а ставленика Кремля. При цьому Молдова перебувають у м'яко кажучи складному становищі – з Придністров'ям, Гагаузією, залежністю від російських енергоресурсів. Країна маленька, а проблеми великі", – зазначає експерт.
Він сподівається, що допомогти Молдові з газом та фінансами зможе ЄС. Проблема в тому, пояснює Олексій Голобуцький, що самі європейці не мають зараз вільного газу і ресурсів. І давати гроші Молдові, щоб та купувала російський газ, з політичного погляду – не дуже...
"І все ж таки, думаю, що спробують викрутитися. Але що росіяни розгойдуватимуть ситуацію – немає сумнівів. Аж до провокування бунтів, – припускає Олексій Голобуцький. – Утім, у такій ситуації офіційна влада Молдови може попросити Україну про допомогу. І для наших ЗСУ це не складе труднощів. Війна йде світова. І якщо в нашому тилу ворог намагається створити напругу, краще це усунути заздалегідь, ніж потім отримати серйозні проблеми".
Ситуація глобальніша, ніж просто протести в одній країні
Політтехнолог Петро Охотін не сумнівається, що Путін шукає способів зберегти своє обличчя в очах росіян. А інтереси та цінності міжнародного партнерства його не цікавлять.
"Вірогідна інспірація Кремлем протестів у Молдові показує, що Кремль намагається застосувати не лише військові інструменти, а й дії, властиві спецслужбам. У світі повинні розуміти – після заяв про ядерну загрозу, після звірств стосовно українських громадянських, Москва нагадує скажений щур і може використовувати, зокрема, інструменти підтримки потенційних терористів", – зазначає експерт.
На його думку, світова спільнота має попередити це, надаючи військову допомогу Україні, а Молдові – інформацію про можливі спроби напруження ситуації та потенційних агентів впливу.
"Ситуація більш глобальна, ніж просто протести в одній країні, – упевнений Петро Охотін. – Слід зупинити розповзання російського впливу поряд із кордонами НАТО та зменшити можливості щодо фінансування Росією протестних груп. Найлегший законний шлях – виявити потенційні джерела фінансування хаосу, назвати їхні імена та включити їх до списку санкцій".
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Кремлі вже визначилися, кого поставлять на чолі анексованих українських теренів.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.