Україні терміново потрібно заповнювати бригади, які вже воюють
Майже місяць тому, 7 лютого, Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений урядовий варіант законопроєкту про посилення мобілізації. З того часу не припиняються дебати щодо його доопрацювання. Омбудсмен Дмитро Лубинець розкритикував законопроєкт щодо надання додаткових повноважень Територіальним центрам комплектування (ТЦК, колишні військкомати). У документ внесли понад 4 тисячі поправок (причому основна частина – представники фракції "Слуга народу"), розглядати які профільний комітет (з питань нацбезпеки, оборони та розвідки) може закінчити в період з 10 до 29 березня. Експерти поділилися з порталом "Коментарі" своїми думками щодо того, що відбувається у нас із багатостраждальним мобілізаційним законопроєктом.
Зараз важливим є масовий призив нових людей, їх навчання та відправка на фронт
Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко акцентує, що штати бригад, які зараз у важких боях виконують завдання стримування ворожого наступу, давно потребують поповнення.
"А потім уже слід говорити про формування нових бригад для проведення моментів деокупації, – пояснює він. – Про необхідність проведення мобілізації військові говорили ще з початку минулого року. На жаль, влада затягувала процес, перекладаючи відповідальність на військових. Тим часом забезпечення ЗСУ необхідним поповненням – це питання саме держави. А функція Генштабу (ГШ), головкому ЗСУ вже у застосуванні наявних сил та засобів".
За словами експерта, оскільки ТЦК замикаються на командуванні Сухопутних військ (вид збройних сил, навіть не ГШ!), тут також має місце спотворення функціонального призначення тих чи інших структур.
"Протягом понад 30 років Міноборони перекладало свої функції (забезпечення мобілізації) на ГШ. А той, враховуючи обмежений штат, отримавши делеговані невластиві йому повноваження, створював структури поза власне ГШ. І вони займаються тим, чим має МО. Подібне проходило у мирний час. Хтось терпів, зціпивши зуби. Але повномасштабна війна продемонструвала вразливість таких підходів. Кожен має займатися своєю справою! Військові – воювати та планувати, уряд – забезпечувати їх необхідними силами та засобами. Слід перерозподілити функціонал. Наголошую, проведення мобілізації – функція держави. І цю функцію вона не виконує. Тому у важкій фазі фронт. А віз і нині там", – констатує Ігор Романенко.
Законопроєкти переписуються, гальмуються, зазначає він. Ми працюємо навздогін. З величезною затримкою.
"Вже весна-2024, а мобілізаційне законодавство в оновленому вигляді не ухвалено. Я сподіваюся, що незважаючи на тисячі правок, відповідний документ у березні ухвалять остаточно. Але набуде чинності він лише у квітні, а нормально запрацює мобілізаційний процес лише за півроку. У тій ситуації тяжкій, що в нас зараз на фронті – це серйозна проблема", – пояснює генерал.
За його словами, заяви деяких парламентаріїв, що на мобілізацію потрібні величезні кошти – це перекручування.
"Акцентую, нам потрібно заповнювати бригади, які вже воюють. На це кошти у бюджеті закладено. Противник, незважаючи на колосальні втрати, проводить ротацію, поповнює наявні бригади, формує нові. У нас у цьому сенсі – застій. Саме тому, що не було ухвалено ще рік тому необхідний закон. Це стратегічна помилка. Сумні наслідки якої ми зараз спостерігаємо. Питання не так у грошах, як в організаційній діяльності наших держорганів, які намагаються зараз виправити помилку в прискореному порядку. Рекрутинг, ротація, відпустки є важливими. Але значно важливіший зараз масовий призив нових людей, їхнє навчання та відправлення на фронт. Все це треба було ще вчора", – упевнений Ігор Романенко.
Все виглядає як політичний саботаж
Спікер Міжнародної волонтерської спільноти "InformNapalm", сержант ЗСУ Михайло Макарук поділився таким коментарем:
"Відбувається популістична вакханалія та державна зрада стосовно українських військовослужбовців. Кожен із тих, хто зветься депутатами, раз у раз розповідає, як вони пишаються ЗСУ і готові їм допомагати. Тим часом, саме представники чинної монобільшості внесли понад дві тисячі правок, фактично знищуючи найважливіший законопроєкт".
Це має вигляд політичного саботажу, вважає експерт. Відповідно, коли політики говорять про те, як вони хочуть, щоби ми перемогли, це брехня, констатує він.
"Кожен із нинішніх депутатів має відповідати за те, які правки він вніс, чому, – упевнений Михайло Макарук. – Навіщо гальмував законопроєкт, який верховний головнокомандувач, найвище військове керівництво позначили як пріоритетний. Як т.зв. "народні обранці" дивитимуться у вічі військовим?!".
Читайте також на порталі "Коментарі" – у Раді розповіли, яку мінімалку мають отримувати українські військовослужбовці.