logo_ukra

BTC/USD

98513.92

ETH/USD

3369.11

LTC/USD

102.95

USD/UAH

41.65

EUR/UAH

43.85

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство події Крах банків SVB та Signature у США: про що говорить те, що сталося – як відобразиться на світі та Україні
commentss НОВИНИ Всі новини

Крах банків SVB та Signature у США: про що говорить те, що сталося – як відобразиться на світі та Україні

Банки, які працювали за старою моделлю, не змогли вчасно адаптуватися до нового повороту подій

14 березня 2023, 11:35 comments1120
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Банкрутство низки американських банків (і більшого Silicon Valley Bank, і невеликих банків для криптокомпаній – Silvergate та Signature Bank) викликало чималий переполох. Що відбувається – і як це може позначитися на світі загалом та в Україні зокрема? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

Крах банків SVB та Signature у США: про що говорить те, що сталося – як відобразиться на світі та Україні

Silicon Valley Bank. Фото: із відкритих джерел

Після того, як минулого року Федеральна резервна система почала піднімати облікову ставку, ціна грошей на ринку зросла

Економічний експерт, президент Інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак міркує так:

"Банкрутство Silicon Valley Bank (SVB) і низки менших банків – той випадок, до якого не звикли українці. У нас до банкрутства банків призводять або шахрайство їхнього керівництва, або непродумана політика кредитування, або якийсь "схематоз" (відмивання грошей тощо). У США ж до банку, який дав відправну точку банкрутству деяких інших, немає питань а ні в уряду, а ні в регуляторів, а ні у клієнтів".

За словами експерта, бізнес SVB полягав у тому, що він мав серед основних своїх клієнтів венчурні (від англ. Venture – ризикований) компанії. Такі масово живуть у Кремнієвій долині. І, як правило, на якихось раутах збирають кошти на свій розвиток, потім кладуть на депозити – і потім протягом певного часу використовують їх на своє життя. Поки не вийдуть на IPO (перший публічний продаж акцій акціонерного товариства, у тому числі у формі продажу депозитарних розписок на акції, необмеженому колу осіб) чи не почнуть заробляти самостійно.

"Цей банк збирав ці кошти (їх було чимало, близько 200 млрд доларів) та розміщував у супернадійних американських держоблігаціях. Проблема у тому, що гроші на депозитах були короткострокові (до запиту, на кілька місяців, на рік), а американські облігації він купував довгострокові (на 5, 10 років і більше). І після того, як минулого року Федеральна резервна система (ФРС – головний фінансовий регулятор у США, аналог нашого Нацбанку) почала піднімати облікову ставку, ціна грошей на ринку зросла. І той, хто купив довгострокові облігації, зазнав збитків. Ціни на придбані папери стали падати, щоб прибутковість за ними зрівнялася з прибутковістю нових. Це дещо складна штука – фінансова математика. Але саме так можна доступно описати те, що сталося", – пояснює Тарас Козак.

Він вважає, що на Україну це особливо не вплине.

"Кілька наших стартапів, які зробили відповідні вкладення в SVB, переживали, що можуть зникнути їхні гроші. Але американський регулятор разом із президентом зрозуміли, що неповернення коштів клієнтам збанкрутілих фінустанов може стати поштовхом для нової хвилі банківської кризи. І вирішили загасити все на самому початку – за рахунок ФРС, держкоштів. Тож депозити будуть врятовані, – запевняє експерт. — Що станеться із самими банками, поки до кінця не ясно. Але клієнти точно не постраждають, щоби не постраждала довіра до американських банків".

Поведінка центральних банків, урядів – загасити пожежу, не вживаючи заходів серйозного санкціонального характеру, призводитиме до повторення таких ситуацій

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослав Романчук називає банкрутства, що відбулися – наслідком тривалої смуги неправильних рішень.

"Починаючи від ФРС, закінчуючи поведінкою інвесторів, – уточнює він. – Останні думали, що епоха дешевих, доступних грошей триватиме вічно. Що можна буде завжди перекредитувати. Що американські облігації завжди будуть дешевими. Поєднання всіх цих факторів призвело до феномену, який називається моральною загрозою. Йдеться про розслаблення, надію на те, що завжди хтось врятує (ринок, ФРС, інші банки, уряд). Люди зовсім інакше ставилися до ризиків. І ось – підсумок".

Тригером процесів, на думку економіста, стало підвищення ФРС облікової ставки. Якщо раніше вона була 0,25%, то зараз майже 4,5%.

"І це не межа, – попереджає Ярослав Романчук. – Тому що регулятор та уряд налаштовані рішуче подолати інфляцію. А вона продовжує залишатися непристойно високою. При умовній нормі 2%, становить 6-8%. І необхідні набагато рішучіші кроки з управління грошовою пропозицією. Яка останні 13-15 років була надто щедрою".

Тобто, пояснює експерт, викривлена структура капіталу. Закамуфльовані під різними складними фінансовими інструментами токсичні активи (які не працюють). Прийшов бум різноманітних венчурних проектів. І все це, по суті, стало великою бульбашкою.

"Банки працювали за старою моделлю, не змогли вчасно адаптуватися до такого повороту подій. Це системний збій, його не можна лікувати приватизацією чи націоналізацією того чи іншого банку. Не можна просто залити його кешем, рятувати всіх вкладників за рахунок держбюджету, як зараз робить американська адміністрація. Якщо не покарати за помилки в управлінні фінансами, то вони загрожують відтворюватись в іншому вигляді у значно ширшому масштабі", – прогнозує Ярослав Романчук.

Він зазначає, що банківський сектор світу за короткий період втратив майже півтрильйона доларів. Іде дуже серйозна корекція, наголошує експерт. Є розуміння, що приймочки у багатьох банків, фінансових організацій – у гармату.

"Поведінка центральних банків, урядів – загасити пожежу, не вживаючи заходів серйозного санкціонального характеру, призводитиме до повторення таких ситуацій. Так, було вжито жорстких заходів регулювання, яких намагалися дотримуватися банки. Але це не запобігло банкрутству. На жаль, поки що я бачу, що влада та регулятори не пропонують реальних ринкових механізмів, продовжуючи працювати в режимі "держава за все заплатить". Тим самим, посилюючи вищеназвану моральну загрозу, – каже Ярослав Романчук. – Подивимося, що зрештою оберуть політики та економісти: боротьбу з інфляцією, чого вимагає електорат – або рішення на користь вузької групи фінансових корпорацій, компаній, які отримають чергові гроші з бюджету на пом'якшення наслідків банкрутства".

За словами експерта, українських грошей в збанкрутілих американських банках фактично немає. Але нас може зачепити інакше.

"Коли американська економіка стабільна і навіть демонструє зростання – простіше виділяти гроші на зовнішні проекти, зокрема пов'язані з підтримкою України. Якщо ж починається тиск на видаткову частину бюджету, в результаті підвищення відсотків ставок обслуговування боргу зростає на 1-1,5 млрд доларів рік, природно, виділяти гроші будь-кому США стане складніше. Як і нам – переконувати американських партнерів давати нам гроші та зброю, – припускає економіст. — Тому що Штати зосередять зусилля на погашення фінансової пожежі, що починається там. І їм зараз важливіше не допустити його поширення, проблем усередині своєї країни".

Читайте також на порталі "Коментарі" — на що чекати від зустрічі Путіна з олігархами – чому вона знадобилася саме зараз.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
Теги:

Новини

Всі новини