Західні ЗМІ рясніють заголовками про перемогу Путіна та поразку Трампа за підсумками саміту на Алясці. За фактом, навіть прес-конференції за підсумками переговорів не було. Два лідери лише озвучили низку тез, позбавивши можливості журналістів поставити запитання. Як успіх для Путіна називається те, що зустріч на Алясці дала можливість Росії остаточно вийти з ізоляції та виграти час на продовження війни без запровадження нових санкцій. Чи це так? Чому зустріч закінчилася безрезультатно? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, зібравши думки експертів.
Трамп та Путін. Фото: із відкритих джерел
Трамп змінив свою позицію
Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович так прокоментував ситуацію:
"Зустріч більшою мірою закінчилася безрезультатно для Дональда Трампа, оскільки він від самого початку робив ставку на впровадження режиму припинення вогню або режиму перемир'я. Але після зустрічі на Алясці, судячи з усього, відмовився від цієї ідеї, принаймні його спілкування з європейськими лідерами і з Зеленським свідчить про те, що він пристав на план Путіна – без перемир'я, відразу переходити до мирного договору. Про що, до речі, зазначали і окремі представники держави-агресора, мовляв у них така ідея і начебто вона зайшла Трампу. Звісно, якщо дивитися з тієї точки зору, хто отримав більше якихось бонусів від цієї зустрічі, то однозначним переможцем тут є власне Путін. Оскільки він зумів вийти частково і з міжнародної ізоляції, і зміг представити Трампу своє бачення завершення війни в Україні, яке явно перетинає деякі "червоні лінії", визначені нашою державою. І Трамп, як мінімум, запропонував цей варіант розглянути Україні".
До того ж, додає експерт, якщо дивитися на ситуацію чисто інформаційно, іміджево, то Путін виглядав навіть дещо сильнішим за Трампа, незважаючи на те, що вони обидва достатньо дивно себе поводили під час цієї зустрічі. Путін справляв враження більш задоволеного цією зустріччю.
"Трамп вже потім намагався зберегти хорошу міну при поганій грі, коли, власне, коментував, що відбулося. Говорив про те, що зустріч була надзвичайно успішною і він її дуже високо оцінює, але та критика, яка вже валиться на Трампа, в основному в засобах масової інформації, причому що цікаво, як демократичного, так і республіканського спрямування, скоріш за все змусить його дещо переглянути свої позиції і можливо спробувати вийти на інший сценарій. Оскільки фрази про те, що "Україна повинна прийняти рішення" або "Це рішення не обов'язково може сподобатися Україні" виглядають саме як прояв слабкості. Мова йде про країну на яку напали і виходить так, що Трамп хоча б частково, опосередковано, але стає на бік країни- агресора. Це навряд чи може підвищити його імідж і рейтинг в тому числі всередині Сполучених Штатів. Тому я не здивуюся, якщо в найближчий час, включно з понеділком, коли повинна бути зустріч з Зеленським, відбудеться певна трансформація заяв Трампа. Вони будуть вже не настільки однозначні, не наскільки будуть враховувати позицію Російської Федерації", – зазначив Ігор Рейтерович.
Експерт припускає, що може також відбутися спроба знайти компромісний варіант, який дозволить і Трампу зберегти обличчя, і власне не поставить перед Україною питання на які ми точно не можемо дати відповідь, оскільки вони будуть торкатися фактично відмови від певних територій, або навіть юридичне визнання цього факту.
"Так що тактично Трамп точно програв. Думаю це всі вже визнали, включно з його прихильниками. Але стратегічно він, все ж таки, може ще повернутися у гру і може змінити ситуацію на свою користь. Будемо сподіватися, що на користь України у тому числі", – підсумував співрозмовник порталу "Коментарі".
Україна – лише похідна процесів
Співзасновник Аналітичної мережі Research Solutions Ігор Тишкевич вважає, що на ситуацію потрібно дивитися ширше. РФ намагається впливати через економіку та геополітику. Пропонує Трампу зиск тут і зараз, а також розторговує тему участі у стримуванні КНР. Тим більше, що Путін, а також Ушаков чудово усвідомлюють, що Москва дедалі швидше рухається до статусу критично залежної від Пекіна території. На підставі цього Кремль намагається виторгувати політичні поступки, які дозволили б РФ підтвердити свої амбіції на сатус геополітичного центру. Тобто перевести розмови про двополярний світ у триполярний. І Україна лише похідна – важлива, але все ж таки похідна – цих процесів.
"Для США тема №1 – конкуренція із КНР. І тут Вашингтону важливо продемонструвати політичне лідерство у "спірних" регіонах. До таких, наприклад, належить Близький Схід, Південний Кавказ і Україна. На жаль, але запис у Конституції про євроатлантичний вибір є важливим для громадян України. У США своя Конституція та свої інтереси. Тому за українським напрямом для Трампа важлива швидкість та умовне "американське лідерство" у процесі. А також ситуація, за якої Україна, як мінімум, не програє остаточно. Для Вашингтона актуальна ідея про трикутник протистояння Вашингтон-Москва-Пекін, де американські інтереси – не допустити злиття інтересів Москви та Пекіна. Оскільки ключова проблема для США сьогодні – це КНР, для Трампа цілком прийнятно та бажано обговорювати та домовлятися про економічні проекти та економіко-політичну взаємодію з РФ. І, як наслідок, США не зацікавлені у повній поразці та кризі в Росії. На жаль, для нас", – наголосив Ігор Тишкевич.
Він додає все це трагікомічно, але ситуація, коли поразка будь-якої зі сторін не вигідна, актуальна як для США, так і для КНР. Для них обох також невигідне підтвердження геополітичних амбіцій Росії на статус третьої світової супердержави. "Ділити світ" на двох простіше і більш вигідно, якщо використовувати логіку Трампа. Тому ідея Путіна про посилення внаслідок війни знаходить лише часткове розуміння – до статусу потужної регіональної держави, але не більше.
"Для Китаю вигідна ситуація, коли Трамп все ж таки звернеться за допомогою у вирішенні проблеми. Це підтвердження статусу КНР та відкритих дверей для розширення свого впливу у Східній Європі. Причому робити додаткові кроки Пекіну не обов'язково — протиріччя між США і Китаєм, які накопичилися, повинні бути врегульовані або серією зустрічей, або зустріччю на вищому рівні, яка відбудеться. Тобто Сі розуміє, що час працює проти Трампа. І ось тут повертаємось до теми України. Путін розуміє, що Трамп обмежений у часі, але дуже хоче домовитись. Логічно, що в таких умовах виставляється якнайбільше політичних вимог. І демонструється готовність швидко домовлятися та тримати слово за іншими напрямками, що й сталося вчора. Поки двоє говорили, у РФ запрацювали заблоковані раніше сервіси Google, а до російського законодавства внесено зміни, які дозволяють американській Exxon повернути свої 30% проекту "Сахалін-1", – зазначив Тишкевич.
За його словами, Путіну потрібен час. Для того, щоб спробувати "дотиснути" Україну, а також як фактор, який змушує Трампа бути поступливішим: кожну додаткову добу "консультацій" означають "мінус добу" для Трампа перед великою розмовою з Сі.
"Путін отримав час. Але й Трамп отримав наступний раунд уже із Зеленським під його "мудрим керівництвом". Для нас це означає активність на фронті та активізацію мобілізаційних заходів у РФ", – підсумував експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у МЗС назвали пріоритет України: що змінилося після саміту на Алясці.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
