Інтерв'ю українського журналіста Дмитра Гордона з художником-карикатуристом Борисом Єфімовим почалося з казусу: інтерв'юеру, як виявилося, "підсунули" не того героя. Про це розповів Дмитро Гордон в ексклюзивному інтерв'ю порталу "Коментарі".
Журналіст Дмитро Гордон
Так, в 2007 році Гордон домовився про інтерв'ю з художником-карикатуристом Борисом Єфімовим, який народився на Подолі в позаминулому столітті. На момент інтерв'ю йому було 107 років (помер Єфімов в 2008 році у віці 108 років). Єфімов був героєм соціалістичної праці, народним художником Радянського союзу, одним з найбільш легендарних карикатуристів СРСР. У той час працював у газеті "Ізвєстія" близько 70 років. Гордон домовився через керівництво газети про інтерв'ю з Єфімовим у приміщенні редакції. Там якраз була зустріч ветеранів, які працювали в цьому виданні.
"І ось ми в Москві, в редакції газети "Ізвєстія". Розгорнули всю техніку. Приводять людину дуже похилого віку, він сідає в крісло переді мною, — згадує Гордон. — Я говорю: "Борисе Юхимовичу, здрастуйте, я дуже радий з вами сьогодні зустрічатися. Тим більше, що ви народилися в Києві". Він мене уважно слухає і видає: "Я не народився в Києві". Я кажу: "Вибачте, будь ласка, але я знаю, що свої перші кроки ви зробили в Києві в 1918 році в газеті "Гудок"". Він же мені: "Ні, я свої перші кроки зробив в Ростові-на-Дону". Я намагаюся парирувати: "Вибачте, будь ласка, але я знаю, Борисе Юхимовичу...". Він мене обриває і каже: "Я не Борис Юхимович"".
Виявилося, що молода секретар головного редактора газети не розібралася, де Борис Єфімов і привела Гордону іншу людину.
"Цей недолік усунули і через хвилин 10 привели справжнього Бориса Єфімова. Ось такий казус у мене був", — сказав Гордон (сміється).
Журналіст додав, що Борис Єфімов дійсно народився в Києві та починав там свій шлях.
"Це одне з найзначніших моїх інтерв'ю, — вважає Гордон. — Бо, я вам скажу, брати інтерв'ю у людини в такому поважному віці, яка бачила, як горів у крематорії Маяковський в 30-му році, адже його брат (знаменитий публіцист і фейлетоніст Михайло Кольцов, — ред.) був керівником церемонії похорону Маяковського, якій подавав пальто Лев Троцький в 25-му році, яка спілкувалася зі Сталіним і була взагалі свідком найважливіших подій історичного значення — звичайно, було для мене трепетно".