logo_ukra

BTC/USD

91605.43

ETH/USD

3190.29

LTC/USD

89.64

USD/UAH

41.65

EUR/UAH

44.20

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство події ЄС та НАТО на порозі реформ: про які зміни йдеться – чому це важливо
commentss НОВИНИ Всі новини

ЄС та НАТО на порозі реформ: про які зміни йдеться – чому це важливо

ЄС і НАТО підштовхують до реформ і подальше їх розширення, і важливість подолання прецедентів із блокуванням однією-двома країнами спільних рішень

10 травня 2023, 15:00 comments5470
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що настав час для змін у Європейському Союзі. Він закликав до реформ, у тому числі, що не дозволять в майбутньому одній країні (як робить зараз Угорщина) зривати чи гальмувати важливі для Європи та світу загалом рішення. Які перспективи таких перетворень? Чи може щось подібне зробити і НАТО, де також явно постає проблема ухвалення рішень виключно одноголосно? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

ЄС та НАТО на порозі реформ: про які зміни йдеться – чому це важливо

ЄС та НАТО. Фото: з відкритих джерел

Ще кілька років тому з'явилася низка ідей щодо реформування порядку ухвалення рішень у ЄС

На думку політолога, політичного консультанта Володимира Фесенка, необхідність реформ у ЄС, у НАТО давно назріла.

"У Євросоюзі дискусія про це триває вже понад 15 років, – зазначає він. – Спочатку проблема виникла у зв'язку з фінансовою та бюджетною кризою у Греції, потім – на фоні глобальної фінансової кризи 2008-2009 років. І останнім часом все частіше почали виникати ситуації, коли та чи інша країна блокує спільні рішення ЄС (а вони, нагадаю, ухвалюються консенсусом). Виникали конфлікти щодо тих чи інших питань – і з Угорщиною, і з Польщею".

Ще кілька років тому, продовжує Володимир Фесенко, з'явилася низка ідей щодо реформування порядку ухвалення рішень у ЄС. Так, колишній глава Європейського Центробанку, екс-прем'єр італійського уряду Маріо Драгі пропонував запровадити механізм кваліфікованої (якісної) більшості. Не простого (50% хоча б один голос), а – дві-третіх голосів країн ЄС. Причому з урахуванням того, щоб ці країни представляли не менше двох третин економіки, валового продукту Євросоюзу. Є пропозиції враховувати як економічний чинник, так й чисельність населення.

"Думаю, неминуче ЄС прийде до цього. Іншого виходу просто нема. До цього підштовхує і подальше його розширення, і важливість подолання прецедентів із блокуванням однією-двома країнами спільних рішень, – пояснює політолог. – Найімовірніше, якщо ЄС зробить таку реформу, у НАТО відбудуться подібні зміни. Проблема для цього блоку теж актуальна. Як ми побачили з історії зі Швецією, євроатлантичну інтеграцію якої заблокувала фактично одна країна – Туреччина. Це тривожна ситуація, вона може заважати ухваленню оперативних рішень, зокрема про спільну оборону. Отже, для НАТО схожа реформа при ухваленні рішень також є актуальною".

Альтернативою консенсусної моделі для ЄС є модель не просто кваліфікованої більшості, а "подвійної кваліфікованої більшості"

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна розмірковує так:

"Консенсусна модель ухвалення рішень, яка застосовується в ЄС, вже давно є об'єктом критики. Вона призначалася для виключення дискримінації інтересів будь-якої держави-члена ЄС. Однак на практиці дана модель надзвичайно забюрократизувала процес ухвалення рішень – і поставила під загрозу ухвалення більшості з них. У ЄС є навіть термін – "паперова Європа". Ним позначається наявність величезної кількості проектів, стратегій, планів, які найчастіше залишаються лише на папері".

Політолог зазначає, що альтернативою консенсусної моделі для ЄС є модель не просто кваліфікованої більшості, а "подвійної кваліфікованої більшості", коли рішення ухвалюється, якщо за нього проголосувало не менше 55% держав-членів ЄС, які становлять не менше 65% населення ЄС.

"Це теж не найпростіша процедура, проте вона суттєво спростить прийняття рішень у разі їх блокування одним учасником, як це відбувається у випадку з Угорщиною. Тому реформа Євросоюзу цілком реальна та продумана. Більше того, вона суттєво зміцнила позиції ЄС як конфедерації, які до цього, м'яко кажучи, впевнено критикувалися євроскептиками", – наголосила Ганна Малкіна.

У нинішній ситуації, на її думку, стає зрозумілим, що майбутнє – за державними об'єднаннями на кшталт ЄС.

"Жодна держава-нація в розумінні початку ХХ століття не зможе вижити сама. Очевидно, що подібний принцип прийняття рішень має бути перенесений і на інші об'єднання типу НАТО. Швидкі та непрості часи потребують швидких рішень", – констатує Ганна Малкіна.

У ЄС та НАТО потрібно приймати рішення кваліфікованою більшістю

Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун називає правильною пропозицію Шольца щодо скасування права єдиного голосу в ЄС (коли те чи інше рішення мають підтримати всі, без винятку).

"ЄС створювали, схоже, романтики, які вірили в те, що можна у спільноті спершу з 12 країн, а станом на сьогодні – 27-ми – схвалювати всі рішення, зокрема дуже непрості, одноголосно. Враховуючи, що є такі запущені РФ в ЄС "троянські коні" як та ж Угорщина, досягти важливих принципових рішень іноді може бути дуже складно. Тому, безумовно, необхідно реформувати цю систему. А саме – ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю. Це мінімізує ризики неприйняття важливих рішень у контексті не лише України, а й загалом ЄС", – упевнений політолог.

Він зазначає, що поки що йдуть консультації, у тому числі узгодження позицій усіх сторін, щоб відійти від колишньої практики.

"Сподіваємося, що у перспективі приблизно протягом року відповідне рішення буде підтримано. Особливо розуміючи те, що більшість членів ЄС не мають заперечень з цього приводу. І це прямий меседж Угорщині. Щоб її прем'єр Орбан задумався, що незабаром його важелі впливу та шантажу на Євросоюз просто перестануть бути актуальними", – наголошує Максим Джигун.

Що стосується НАТО, членом якого також є Угорщина, там би також варто було запровадити принцип схвалення рішень кваліфікованою більшістю, вважає він.

"Поки що генсеку Альянсу Йєнсу Столтебергу вдавалося оминати періодичні спроби офіційного Будапешта ветувати ті чи інші важливі рішення блоку в ракурсі російсько-української війни. Але вже видно, що Угорщина почала набридати своєю поведінкою колегам ЄС та НАТО. І слід шукати певної модифікації. Це, до речі, стосується не ЄС та НАТО, які керуються застарілими та неефективними поняттями про ухвалення рішень, – наголошує експерт. – Загалом міжнародна система безпеки (та сама ООН), правових та соціальних інституцій (ОБСЄ, Червоний Хрест) потребує реформування. Думаю, прецедент зі зміною системи голосування в ЄС може дати поштовх для оновлення тієї самої ООН. І Україні слід активно лобіювати подібні зміни. Адже російська агресія проти нашої країни чітко показала, що ні Європа, ні світ загалом не готові до таких викликів".

Читайте також на порталі "Коментарі" — Борель розповів про мир в Україні за кілька днів.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
Теги:

Новини

Всі новини