“Достатньо одного підпису прем’єра, щоб повернути 23 мільярди на оборонні закупівлі”: Юрій Ніколов

Чому 23 мільярди гривень замість Агенції оборонних закупівель передали прикордонникам, які не мають досвіду? І чому контракт отримала польська компанія, що раніше не виконала своїх зобов'язань? Ці питання обговорили в "УП. Чат" журналісти Михайло Ткач, Юрій Ніколов, Ольга Кириленко та Севгіль Мусаєва.

Юрій Ніколов (фото з відкритих джерел)

Скандал із закупівлею боєприпасів

Українська армія, яка на фронті бореться із російською агресією, вже тривалий час потерпає від нестачі боєприпасів. У таких умовах 23 мільярди гривень, що були виділені на забезпечення оборонних потреб, несподівано передали Державній прикордонній службі України (ДПСУ). Проблема в тому, що прикордонники не мають ані досвіду, ані відповідних спеціалістів для проведення таких закупівель.

Юрій Ніколов, засновник проєкту "Наші гроші", зазначає: "Гроші забрали у Агенції оборонних закупівель (АОЗ), яка була створена спеціально для цієї мети, і передали їх тим, хто не має досвіду. У ДПСУ просто немає спеціалістів, які вміють проводити ретельну перевірку контрагентів".

Ще більше занепокоєння викликає вибір постачальника. Контракт уклали із польською компанією PHU Lechmar. Ця фірма вже провалила свої зобов'язання перед Міністерством оборони України у 2022 році. Тоді компанія отримала 3 мільярди гривень на постачання боєприпасів, але жодного снаряду так і не було поставлено.

Аванс і нові ризики

Контракт із PHU Lechmar цього разу уклали на значно більшу суму, але умови співпраці викликають ще більше питань. У 2022 році компанія не отримала авансу, що врятувало 3 мільярди гривень від розкрадання, хоча армія місяцями чекала на боєприпаси. Зараз же постачальник вимагає стовідсоткову передоплату.

На тлі війни така ситуація виглядає як неприпустима. Замість того, щоб укладати контракти з перевіреними компаніями, влада знову довіряє гроші фірмі, яка вже не виконала своїх зобов’язань.

Корупційні підозри

Рішення передати оборонний контракт прикордонникам, а не залишити в Агенції оборонних закупівель, викликає питання не лише серед експертів, але й у громадськості. Головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва відкрито запитує: "Чому керівники, відповідальні за провалені контракти, досі не несуть жодної політичної чи кадрової відповідальності? Є доведені факти про неякісні міни та непостачання боєприпасів на фронт. Але ані Сметанін, ані Умєров, ані Камишин не звільнені".

На думку журналістів, ситуація виглядає як змова керівництва ДПСУ та Міністерства оборони. Адже передача мільярдів через структуру без досвіду закупівель у поєднанні з контрактом із фірмою-невдахою — це більше ніж випадковість.

Михайло Ткач, голова департаменту розслідувань "Української правди", додає: "Це рішення викликає не лише сумніви, а й обурення. Фірма, яка провалила минулий контракт, знову отримує десятки мільярдів гривень. Шанси, що вона знову не поставить боєприпаси, дуже високі. Але це нікого не зупиняє".

Відсутність реакції

Попри суспільне обурення, жодних дій із боку керівництва країни поки що не було. Юрій Ніколов зазначає, що ситуацію можна легко виправити. "Достатньо лише одного підпису прем’єра Шмигаля, щоб повернути ці 23 мільярди гривень в Агенцію оборонних закупівель. Але чомусь цього не роблять", — каже він.

Експерти та журналісти наголошують, що наразі прозорість є ключовим запитом суспільства. Люди хочуть побачити, як влада реагує на корупційні підозри в оборонних закупівлях, особливо в умовах війни.

Зволікання з розслідуванням і відсутність кадрових змін лише погіршують ситуацію. Як зазначає Севгіль Мусаєва, громадськість має наполягати на прозорості та на звільненні посадовців, які несуть відповідальність за провалені контракти.