День захисника України: які нові загрози з'явилися, а старі проблеми - залишилися

Сьогодні, 14 жовтня, відзначається День захисника України. Які нові загрози з'явилися за рік? На які старі ми так і не реагуємо? У чому зміцніли, в чому ослабли ВСУ? На ці питання виданню "Коментарі" відповіли експерти.

"Ситуація з коронавірусом відбивається і на збройних силах"

Аналітик українського Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков підкреслює, що постійною загрозою для нас залишається країна-агресор — Росія. І всі напрямки, звідки та може нанести удар.

"Ситуація з Білоруссю змушує активніше враховувати ще й цей напрямок. Але він поки гіпотетичний, — зазначає аналітик. — Росія ж продовжує посилювати підрозділи на окупованих територіях — і на Донбасі, і в Криму. Особливо це стосується дивізії 20-ї загальновійськової армії на північному сході".

За словами Миколи Бєлєскова, в цьому році для України, як і для всього світу, основною проблемою став COVID-19. Відбивається ситуація з коронавірусом і на збройних силах.

"В умовах пандемії у військах введені всі відповідні заходи. Але є і хворі, й проблеми щодо частини тренувань, підтримки боєготовності, — підкреслює аналітик. — До того ж, коронакриза привела до погіршення економічної ситуації. Та з об'єктивних причин в проект держбюджету-дві тисячі двадцять одна додаткових коштів на розвиток ЗСУ не заклали".

Серед мінусів експерт також назвав зміну керівництва Міноборони (певний час пішов на формування нової команди), пізніше узгодження оборонного замовлення, ряд хронічних проблем: брак коштів на розвиток, текучка кадрів.

Серед історій успіху українського оборонного відомства Микола Бєлєсков наголосив на тому, що там продовжували роботу над стратегією воєнної безпеки — без вичікування публікації стратегії Нацбезпеки. Також до позитивів він відніс ряд навчань. Особливо стратегічних командно-штабних "Об'єднані зусилля 2020", до яких залучалися і наші партнери з Великобританії і США. Й, звичайно, те, що наш оборонний потенціал посилила крилата ракета "Нептун", яка була прийнята на офіційне озброєння.

"РФ підминає під себе Білорусь як в політичному, так і у військовому сенсі"

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов серед нових загроз для України називає ситуацію в Білорусі.

"Вона не те щоб нова, але стає все більш реалістичною і серйозною, — зазначає експерт. — РФ підминає під себе Білорусь як в політичному, так і у військовому сенсі. В результаті у нас з'являється ще тисяча км кордонів на сьогодні не зовсім дружньої держави".

Серед проблем, пов'язаних з ВСУ і їх боєздатністю, Олег Жданов акцентує увагу на відсутності реформ. А також на те, що ми не вибудовуємо моделі збройних сил майбутнього, не бачимо кроків в цьому напрямку.

"Політика президента в цьому контексті — невизначена. Таке враження, що він не займається цим питання, хоча те входить в його компетенцію", — підкреслює експерт.

При цьому він називає позитивним моментом, що ВСУ, нарешті, перейшли на структуру G - планування, організація та ведення бойових дій за стандартами НАТО.

"Ми все більш явно говоримо з Альянсом однією мовою, — зазначає Олег Жданов. — І це було продемонстровано під час навчань "Об'єднані зусилля". Також в плюс віднесу прийняття концепції нацбезпеки, яка більш-менш визначає нашу позицію у зовнішній політиці. Сподіваюся, вона стане відправною точкою для написання Воєнної доктрини, а також цільових програм силових відомств щодо реалізації даної концепції в життя".

"Немає чіткої стратегії забезпечення морської безпеки держави"

Колишній перший заступник начальника Держгідрографії України, юридичний експерт, експерт з питань морського права Богдан Устименко розповів про морські загрози.

"Однією з найбільших загроз для національної безпеки України є можливий запуск в 2020 — 2021 роках російського геополітичного проекту — газопроводу "Північний потік — 2" на дні Балтійського моря, — попереджає експерт. — Газ планується транспортувати з Росії до Німеччини в обхід нашої держави. Початок роботи "Північного потоку — 2" неминуче призведе до втрати Україною величезної частини свого газового транзиту та "надихне" путінський режим до подальших військових дій проти українського народу".

Також Богдан Устименко звертає увагу на інші проблеми України в галузі національної (в тому числі морської) безпеки.

"Верховна Рада за роки незалежності не змогла прийняти критично важливий закон про територіальне море України, встановивши його зовнішній кордон. І чітко визначивши, на яку частину моря поширюється державний суверенітет в його повному обсязі, — зазначає експерт. — Також, незважаючи на існуючі міжнародні юридичні механізми, встановлені Конвенцією ООН з морського права, владою не було здійснено жодних конкретних кроків, спрямованих на встановлення морського кордону з РФ в Азовському і Чорному морях і Керченській протоці. У той же час, ми всі розуміємо, що державні і морські кордони є основою національної безпеки і оборони України".

Ще однією величезною проблема в області оборони України Богдан Устименко називає відсутність належної координації військових, правоохоронних і цивільних підрозділів, що мають відношення до морської безпеки.

"На жаль, немає і чіткої стратегії забезпечення морської безпеки держави, яка містила етапи її здійснення, терміни, порядок її виконання і конкретних відповідальних посадових осіб, — продовжує експерт. — Всі перераховані вище факти негативно впливають в цілому на оборону на нацбезпеку України".

За словами Богдана Устименка, учасники Морської Експертної Платформи неодноразово звертали увагу представників чинної влади на ці внутрішньоукраїнські прогалини. Але "віз і нині там".

Нагадаємо, до Дня захисника України Нацбанк увів в обіг пам'ятну монету, присвячену військовим і медикам.