Сьогодні, 20 лютого, відзначається День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Оглядаючись на ті події зараз – які висновки можна зробити? Що сталося та відбувається з Україною – і чому? Куди ми рухаємось – і коли дійдемо? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Фото: з відкритих джерел
Тільки сліпий може не побачити, що євроатлантична інтеграція залежить не лише від реформ українців, а й від готовності західних лідерів протистояти РФ
Кандидат політичних наук, політичний експерт Дмитро Гаврилюк упевнений:
"Для модерної України День пам'яті Небесної сотні є дуже символічним. Він нагадує про єдність, сміливість і відповідальність за своє майбутнє, про небайдужість до своїх громадянських прав, про неприпустимість порушувати їхню владу заможними. В умовах восьмого року російсько-української війни (фактично першої за часів незалежності України, але чергової у контексті історії України) наша країна, її політичний істеблішмент продовжують дорослішати. І на практиці осягати слова першого прем'єр-міністра Ізраїлю – Голди Мейєр – про те, що нікому, крім власного народу, його держава не потрібна – і ніхто його не захищатиме за нас. Саме зараз українці та українки розуміють, що армія – це важливо, патріотичне виховання дітей – це не порожні слова, українська мова є і щитом, і мечем проти совєтизації та русифікації української людини".
За словами експерта, йому хочеться вірити, що українці нарешті зрозуміють: обирати любителів та надавати їм можливості керувати країною – це деструктивно.
"Адже так ганебно підготувати країну до виходу з протистояння ковід-19 у 2020/2021 рр., це ще треба вміти", – аргументує він.
З іншого боку, продовжує експерт, все більше відповідальних та патріотичних українців записуються в територіальну оборону. І це, вважає він, хороший сигнал для лінивої та амебної частини наших співгромадян, яким за таку поведінку має бути соромно.
"Не може бути звичайним для українців те, що нормально для росіян, які можуть стати виконавцями маніакальної та геополітичної фантазії кгбіста, який хворіє на адикцію (від англ. addiction — залежність, згубна звичка, звикання) політичної влади", – наголошує Дмитро Гаврилюк.
Він вважає, що Україна рухається у фарватері пошуку та напрацювання нових геополітичних стратегій із новими партнерами.
"Адже тільки сліпий може не побачити, що євроатлантична інтеграція залежить не лише від реформ українців у їхній країні, а й від готовності західних лідерів протистояти РФ та гарантувати безпеку її членам (ціною якої може стати дистанціювання від ідеї та практики запрошення до клубу держав Альянсу) . Зрозуміло, що ідея перспективи набуття чи надання статусу партнера НАТО може стати інструментом тиску на Росію з боку Альянсу. Але не вважаю, що про це можна буде говорити, як про дію, що відбулася в середньостроковій перспективі, – зазначає експерт. – Важливо, щоб у цих євроатлантичних перегонах ми не втратили зв'язку з минулим. Щоб пам'ятали про тих, завдяки яким ми можемо про цю євроатлантичну інтеграцію говорити, писати, дихати вільно – волонтерам, українцям армійцям та Небесній сотні, жертву яких ми не маємо права забути".
Те, що сталося на Майдані і після глобально змінило розвиток України
Експерт Українського інституту політики Валентин Гайдай вважає, що Майдан був грандіозним обманом народу.
"Я переконаний не лише в цьому, а й у тому, що досі значна частина суспільства не зробила належних (або взагалі якихось) висновків із тих трагічних подій. На жаль, але багато хто в нас продовжує мислити тими самими критеріями, що й у 2013/2014 роках – майбутнє України в ЄС та НАТО, ми були за крок від цього майбутнього, але злочинна влада нас розвернула у бік Росії тощо. Це відбувається завдяки тому, що останні 8 років в Україні існує по суті держмонополія на трактування подій на Майдані. Через це у суспільства немає комплексного, об'єктивного погляду на дуже важливі події", – пояснює експерт.
На його думку, те, що сталося на Майдані і після глобально змінило розвиток України, стало каталізатором нинішньої кризи, втрати Криму та війни на Донбасі.
"Як наслідок – якщо суспільство не знає об'єктивної картини таких доленосних подій, воно приречене на повторення таких соціально-політичних потрясінь у майбутньому", – резюмує Валентин Гайдай.
Читайте на порталі "Коментарі" — Путін знову згадав Майдан в Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.